Звичайно, неприємно, коли твою дитину обзивають. Але що робити мамі в цій ситуації? Чи варто з'ясовувати стосунки з дитиною-задиракою або її мамою? Давай розбиратися.
Не роби з мухи слона
Іноді дражнилки не травмують дітей. Але дорослі, почувши це на адресу улюбленого чада, починають панікувати. Ніби в них прокидається внутрішня дитина. Запитай у малюка, ображають його репліки друзів чи ні? Якщо ні, значить все добре, далі тему можна не розвивати. Якщо він відчуває мінімальний дискомфорт, зрозумій, чому саме твою дитину ображають?
Палець в рот не клади
У багатьох колективах є задираки: дітки, які обзивають інших. Вони ніколи не виберуть жертву сильнішу за них ні в фізичному плані, ні в моральному. Здатність постояти за себе не у всіх закладена з пелюшок. Цьому доводитися вчити. Саме в дитсадівському віці закладаються паростки соціальної успішності, впевненість поведінки дитини в колективі. Перший досвід може стати постійним. Важливо правильно навчити захищати себе.
Подумай, як ти сама ставишся до дитини? Як часто критикуєш? Як часто хвалиш? Можливо, їй не вистачає внутрішньої опори для «здачі»? Діти, яких систематично ображають, піддаються частій критиці і вдома. Вони не можуть постояти за себе. Дай більше любові, більше фундаменту «ми за тебе, ти для нас найкращий (-ща)». Малюк почне відчувати себе впевненіше і розбереться з кривдником.
Читай також: Чому ніколи не треба платити дитині за хороші оцінки?
Психологи радять вчити дитину виставляти свої межі. Розкажи короткі фрази: «я не дозволяю себе так називати», «зі мною так не можна», «мене не можна кривдити». Їх потрібно вимовляти впевненим тоном і твердим голосом. Відрепетируйте заздалегідь «на кішках» бенефіс дитини, щоб задирака знав, із ким має справу.
Відстають задираки і після банальних «сам такий», «від такого чую», «хто обзивається, той сам так називається».
Можна розповісти психотерапевтичні історії Доріс Бретт «Жила-була дівчинка, схожа на тебе». Глава 7 книги присвячена питанню дражнилок.
Читай також: «Недитсадівська» дитина: міф чи правда?
Коли дитина відмовляється категорично йти у садок, доведеться поговорити з вихователем. Його робота як раз полягає у створенні дружньої атмосфери у групі.
Не завжди виходить мирним шляхом домогтися бажаного результату і, на жаль, іноді доводиться забирати дитину з садка і переводити в інший. Проте, як би це не звучало грубо, під подолом маминої спідниці дитина не навчиться життя. Адже скільки буде ще таких людей, на шляху, які скажуть навіть щось грубіше?
Фото: shutterstock, depositphotos
