Тема виховання дітей актуальна в усі часи. Змінюються звичаї, цінності, режими, змінюємося ми з вами, зрозуміло, змінюються і погляди на виховання.
Сьогодні все частіше ми чуємо, що потрібно давати повну свободу дій малюкові, не обмежуючи його ні в чому. Чи так це насправді? І які наслідки таких дій?
Про межі та свободу у вихованні дітей
Чого найбільше бояться батьки? Звичайно, нашкодити дитині, залишити болісний слід у її психіці.
Давайте сформулюємо відразу: відсутність чітких правил і меж травмує дитину не менше, ніж суворість, жорсткість, ригідність у вихованні.
Діти, які провокують батьків, часто просто перевіряють кордони. Вони бажають чіткості і ясності, встановлення меж і правил. Саме це дає дітям розуміння, що можна, а що не можна, як безпечно жити в цьому світі.
Читати також: Сімейні традиції: чому важливо залучати до них дитину? 10 простих порад
«Зніми майку» - це наказ, який хочеться порушити, але іноді він виконується тільки зі страху. А ось фраза: «Після прогулянки ми завжди знімаємо одяг» - це вже сформоване правило, яке простіше виконати, якщо воно увійшло в звичку.
Чіткий і заведений порядок допомагає жити в гармонії і дає відчуття безпеки. А ось вседозволеність - збиває з пантелику.
Будьте готові, що правила потрібно повторювати багаторазово, показувати їх виконання своїм прикладом і знову терпляче повторювати.
Як створювати правила, які працюють
Правила допомагають не тільки орієнтуватися в повсякденному житті, вибудовувати взаємини в сім'ї та суспільстві, вони повинні бути продуманими і розумними.
Основні акценти у створенні правил такі:
- чіткість - правила не повинні нести подвійних послань, бути розмитими і неоднозначними. Наприклад, правило: «Кожна дитина має лягати спати в 21-00». Тут все чітко і зрозуміло. Фраза «Діти пізно спати не лягають» - розмита, вона може бути поясненням, обґрунтуванням (чому так склалося), але не правилом.
- здійсненність і реалістичність - наприклад, якщо ви відправилися з малюком у ресторан, вимагати від нього того, що він буде цілу годину сидіти і не рухатися - нерозумно. Це можливо тільки в одному випадку, коли малюк спить. Правило: «Діти поводяться в ресторані красиво і спокійно» можна застосувати до дитини ближче до 5-6 років, однак це теж залежить від часу перебування в закладі. Для маленьких діток - це травма, а не правило. Потрібні розумні підходи.
- систематичність - якщо ви не дивитеся мультики під час їжі, то таке правило має стати звичкою у дитини і дорослого. Ніяких послаблень бути не повинно. Правила створюються, обговорюються (іноді просто озвучуються) і виконуються. А якщо їх постійно змінювати, це може призвести до неврозів і неадекватної поведінки
- вседозволеність - це не свобода. Між свободою і вседозволеністю існує дуже чітке розмежування: свобода не порушує кордону іншої людини. Вседозволеність - це стиль виховання, де ігноруються всі громадські та моральні норми, а життя малюка перетворюється в хаос.
5 неправильних установок від вседозволеності
- Єдине завдання батьків - зацікавити дитину. А далі вона сама може вирішувати займатися цим чи ні.
- Недозволено будь-який примус у відношенні до дитини
- Гуманний підхід у вихованні дає 100% гарантію благополуччя в майбутньому
- Батьки дозволяють дитині все, що тільки можуть витерпіти самі.
- Інтереси дитини - найголовніші інтереси сім'ї.
Все це - дуже спірне, а іноді й очевидно неправильне. Малюкові потрібна дисципліна. Вседозволеність веде до анархії, а це, в свою чергу, порушує дитячу психіку, в той час як дисципліна - допомагає дітям, даючи орієнтири.
Дисципліна - це не диктат і не муштра. Чіткість дій допомагає дітям краще розбиратися в світі, розуміти його і прогнозувати.
Режим дня - це не посягання на свободу, а порядок і норми поведінки, які лежать у основі здорового способу життя.
Вводити режим дня і доступні за віковими параметрами правила потрібно з раннього дитинства.
До слова, у ваші правила цілком може входити і звичка спати у вихідні до 9 годин, а не до 7 ранку, як у будні, снідати трохи пізніше і неодмінно організовувати сімейну вечерю для всіх членів сім'ї.
І ще: правила і дисципліна не виключають спонтанності. Завжди можна швидко вирішити їхати в інше місто в суботу, щоб подивитися на фонтани, там пообідати і трохи скоригувавши режим, поспати в машині під час повернення додому.
Читати також: 9 правил виховання дітей від психоаналітика Клода Штайнера
Так. Правила та обмеження повинні бути дозованими. Не можна регламентувати кожен крок. Адже в цьому випадку, ми можемо говорити про несвободу і придушення.
Будьте чуйними до малюка і себе. Пошук балансу між дисципліною і свободами - основа батьківської мудрості.
Ну найголовніше: свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої. Це головна установка, з якою дитині потрібно вступати в доросле життя.
Дякуємо дитячому клубу Champion kids за наданий матеріал.
фото: depositphotos.com
