Хто не знає Агнію Барто? На її віршах виросло не одне покоління. І, незважаючи на те, що жила дитяча поетеса ще за радянських часів, її твори не втратили своєї актуальності. В чому секрет? У тому, що вона часто зверталася до маленького читача з його ж рівня, все, про що згадується в її віршах, дуже близько і знайомо малюкові. Це іграшки, щоденні події та ігри. Вірші Агнії Барто для найменших вчать доброти, чуйності, поваги, взаємодопомоги. А ще - у них дивовижний легкий стиль, який дозволяє дуже швидко запам'ятати віршик, притому відразу на все життя. До речі, віршики Агнії Барто є і українською мовою. Їх для найменших переклали такі відомі поети як Наталя Забіла, Анатолій Костецький, Анатолій Присяжнюк.

М’ячик

Наша Таня гірко плаче: 
Упустила в річку м’ячик.
— Годі, Танечко, не плач: 
Не потоне в річці м’яч.

Лошатко 

Я люблю своє лошатко, 
Причешу його спочатку, 
Гребінцем пригладжу хвосик 
— Ми ж із ним поїдем в гості!

Ведмедик 

Впав ведмедик на підлогу, 
Відірвали в нього ногу. 
Все одно його не кину, 
Бо для мене він – єдиний.

Читай також: 10 по-справжньому добрих книг, треба обов'язково прочитати дитині

Грузовик 

Ми кота хотіли нині 
покати на машині. 
Кіт кататися не звик 
— перекинув грузовик.

Зайчатко 

Про зайча дівча не дбало 
— Від дощу не заховало.
Ждати помочі нізвідки, 
Геть промокло — аж до нитки!

Слоник 

Спать пора. Заснув бичок, 
Ліг в коробку на бочок, 
Ліг ведмедик на ослоник, 
Спать не хоче тільки слоник. 
Головою хить та хить, 
Каже всім: "Спокійно спіть".

Помічниця Тетянка 

У Тетянки справ чимало,
Так багато – нема слів:
Братику допомагала –
З ранку він цукерки їв.

«Ой, у мене стільки діла.
Чай пила, пиріг я їла.
Посиділа біля кішки
І пограла з нею трішки.

Потім, лялька захворіла –
Ляльку трішки пожаліла:
Пісеньку я їй співала,
Казку гарну розказала. –

Я зробити все зуміла,
Від цих справ мені несила...
Я до мами побіжу:
Роздягніть мене – прошу.
Я втомилася сьогодні,
Завтра вам допоможу».

Читай також: Вірші про літо для дітей українською, російською та англійською мовами

Зайчик у вітрині

Зайчик сидить у вітрині
Він у сіренькій шубці із плюшу,
Зробили сірому зайцю
Занадто довгезні вуха.

В новенькій сірій шубці
Сидить він, притиснувсь до рами.
Ну як тут здаватись хоробрим
З такими смішними вухами?

Козлик 

Козлик в мене є рогатий 
Я сама його пасу. 
Винесу надвір із хати, 
В сад зелений віднесу. 
Заблукає він в саду 
— Я сама його знайду

Бичок 

Іде бичок, хитається, 
Зітхає на ходу: 
— Ох, кладочка кінчається, 
Я зараз упаду!

Фото: depositphotos