Мій любий малюче, я навіть не можу порахувати, скільки разів я б хотіла зупинити час з тих пір, як ти народився. Я хочу зупинити час, щоб запам'ятати аромат твоєї новонародженої маківки. Відчуття твого крихітного тіла, притиснутого до моїх грудей. Твою першу посмішку. Твій перший сміх. Наш перший Новий рік. Нашу першу поїздку на море ...
Коли я стала мамою, мене оточив хор «насолоджуйся кожною секундою, час іде так швидко» від знаючих батьків, бабусь і дідусів, які знали, що все це проходить за одну мить. І вони мають рацію. І з часом я вдячна їм за це.
Неважливо, що від думки про те, що ти ростеш і змінюєшся, мені стає гірко і солодко одночасно. Важливим є те, як мені пощастило, що ти у мене є! Важливо не жити минулим, яким би радісним воно не було. Важливо розуміти, що ти народився не для того, щоб завжди залишатися в моїх обіймах.
Мені хотілося захистити і вберегти тебе від усього, коли ти тільки почав досліджувати світ, навчившись повзати, ходити і бігати. Але ти був створений, щоб чіпати, бачити і відчувати, твоя щира цікавість відкривала очі на безліч прекрасних речей навколо. Тому мої руки завжди були витягнуті, щоб підтримати тебе, але ніколи - щоб не пускати.
Мені складно усвідомлювати, що я ніколи не повинна бути твоїм цілим світом. Але я впевнена, що за ті 9 місяців, поки я носила тебе під серцем, а потім і на руках, у нас склався особливий зв'язок. І жоден час і відстань не зможуть його зруйнувати.
Мені складно про це думати, але твій світ буде відкритий для величезної кількості людей ... і не завжди це будуть добрі люди. Я можу тільки побажати, щоб на своєму шляху ти зустрів хороших друзів. Я молюся про те, щоб ти, моя дитино, знайшла кохання всього свого життя і зуміла побудувати міцну сім'ю. Я сподіваюся, що ти будеш багато подорожувати, знайомитися з людьми всіх рас і національностей. Зрештою, твоє серце вже таке сміливе і любляче, що це було б дуже егоїстично - тримати його при собі.
Моя дорога дитино, знай, що я буду захищати тебе і боротися за тебе кожен день мого життя. Моє серце відкрите для тебе, і так буде завжди. Ти прийшла до мене, щоб вирости, навчитися мріяти і бажати, любити і приймати любов. І у мене немає права сповільнювати твій ріст або перешкоджати йому. Як би я цього не хотіла!
Мені випала честь відчути на собі плин часу, розкрити його секрет, хоча багато вчених ледь можуть зрозуміти його. У мене є час. Час бути матір'ю, час, коли я бачу, як росте моя дитина. Я нагадую собі про це щоразу, коли відчуваю гострий біль кожного етапу твого дорослішання.
Я сподіваюся, що за час, який ми проведемо разом, ти коли-небудь будеш вдячна. Одного разу ти подивишся в дзеркало і побачиш своє перше сиве волосся або зморшки навколо очей. І скажеш, що тобі пощастило. Тому, що це ознаки того, що ти жив, мій малюче. Одного разу ти попрощаєшся з людьми, яких любиш і подякуєш їм за весь час, який провів разом із ними. Яким би малим воно не було.
Час може бути злодієм, але це також і радісний дар. Найбільший подарунок у моєму житті - це радість часу, проведеного з тобою.
Читай також: По той бік материнства: одкровення багатодітної мами-блогера
Джерело: mother.ly Переклад: Твій Малюк
Фото: depositphotos
