Вони були змушені покинути рідні міста для довгого лікування в київських лікарнях. Оскільки знімати житло в столиці дорого, «Дача» - єдина можливість для сімей залишатися разом під час лікування і в період між блоками хіміотерапії. За 8 років свого існування «Дача» безкоштовно прийняла близько 1000 дітей з усієї України і подарувала їм шанс на щасливі спогади з дитинства.
«Все почалося з того, що моя подруга попросила підмінити її в якості перекладача на переговорах італійської благодійної організації Soleterre та Інституту раку, - розповідає президент БФ « Запорука » Наталія Оніпко. - Тоді я не знала, що діти хворіють на рак і що в Києві є спеціальне відділення, де їх лікують, адже про це ніхто не говорив. Коли я розповідала знайомим те, що почула на зустрічі, вони відповідали, що не хотіли б бачити «цих лисих дітей». Мене зачепила їхня байдужість. Я була в декреті - за рік до цього на світ з'явилася моя перша дочка Злата - і сприймала біль інших дітей як свій власний. Я зрозуміла, що хтось повинен допомагати онкохворим дітям, і стала волонтером у Інституті раку, а пізніше, за підтримки Soleterre ми створили фонд "Запорука" ».
БФ «Запорука», проектом якого є «Дача», - один з найстаріших фондів в Україні з 10-річною історією. Головний партнер «Запорука» - італійська благодійна організація Soleterre, а це означає, що всі звіти ведуться за європейськими стандартами і знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті фонду. «Запорука» також є одним з лідерів національного рейтингу благодійників. Нещодавно проект підтримав Святослав Вакарчук, надавши йому право на використання пісні «Життя починається знов», назва якої стала слоганом фонду.
«За час роботи з дитячою онкологією ми не раз ставали свідками того, як через довгу розлуку розпадалися сім'ї - як тата йшли від своїх дружин, - розповідає координатор « Дачі » Людмила Пелих. - Це і послужило головною мотивацією створити «Дачу», яка стала серцем фонду. На «Дачі» сім'ї живуть у повному складі: мама, тато, дитина, іноді братики-сестрички. У кожної сім'ї окрема кімната, яка на час лікування стає справжнім, нехай і тимчасовим, будинком».
Читай також: Дівчинка з четвертою стадією раку побачила Париж
Під час відкриття центр називався «Посмішка», проте лікарі Інституту раку чомусь відправляли пацієнтів не в Центр «Посмішка», а «на дачу». Виявилося, що так між собою будинок називали діти і батьки, адже тут вони відпочивали від лікарняних стін і медичних процедур.
«Один тільки запах будинку покращує стан і аналізи дітей, - розповідає Сергій Павлик, кандидат медичних наук і завідувач відділенням дитячої онкології Національного інституту раку. - А можливість закритися в окремій кімнаті і притиснутися до мами часто діє набагато ефективніше, ніж будь-які ліки. «Дача» - це запорука одужання для онкохворих дітей ».
У затишному будинку діти оживають, адже тут ніщо не нагадує про лікарню. «Дачники» будують замки, лікують ведмедиків і купаються в різнокольорових кульках, забуваючи про хворобу, а тата печуть їм торти і ліплять вареники. Мешканці будинку разом відзначають дні народження та інші свята, адже багатьом дітям доводиться зустрічати в лікарні Новий рік або Святвечір. У центрі також працюють висококласні психологи і реабілітологи, а також є власний дачний автомобіль з водієм, який завжди готовий відвезти дітей на процедури.
«Зараз на« Дачі »постійно знаходяться 6 сімей, - розповідає Наталія Оніпко. - Ми мріємо побудувати нову велику «Дачу», де будуть жити 15 сімей. Тоді ми зможемо приймати 350 сімей щорічно - саме стільком українським дітям з найскладнішими випадками онкології ніде жити під час лікування, і вони потребують нашої допомоги ».
Читай також: ВООЗ назвала найрозповсюдженіший вид раку в дітей
Безліч портретів тих, хто переміг хворобу і вже став дорослим, прикрашають вестибюль «Дачі». Одними з перших мешканців будинку була сім'я п'ятирічної Соні. Незважаючи на погані прогнози лікарів, дівчинці вистачило сил і віри перемогти хворобу. Працівники фонду зустрілися з Сонею через 8 років. Виявилося, що вона взагалі не пам'ятає, що колись лікувалася від раку. «Я пам'ятаю тільки, що жила в яскравому затишному будинку», - сказала дівчинка. З усіх болісних процедур, блоків хіміотерапії та крапельниць дитина запам'ятала тільки яскравий затишний будинок.
Допоможіть Центру «Дача» і далі дарувати дітям віру в майбутнє - перераховуйте кошти на сайті zaporuka.org.ua або станьте дачним волонтером. І не забудьте поділитися цим матеріалом у соцмережах!
Фото надані БФ «Запорука»
