Рекомендації описані в рамках Резолюції Всеукраїнської конференції «Освіта дітей із ментальними порушеннями. Права та проблеми », яка відбулася в Києві. Посада асистента (або тьютора) є складовою освітнього процесу дитини з особливими потребами та умовою для навчання дитини за індивідуальною програмою, відповідно до її можливостей, сприйняття і потреб.
Тьютор адаптує матеріали, використовує додаткові, за необхідності залучає спеціальні методики, сприяє соціалізації дитини і корекції небажаної поведінки. Фахівці називають асистента ключем до реальної інклюзії дитини з особливостями у звичайні школи та дитячі садки.
Хто такий асистент дитини?
Згідно з рекомендаціями, асистентом дитини повинна бути повнолітня людина, що володіє достатнім практичним досвідом і компетентністю за рекомендацією батьків дитини. На сьогодні в одиничних випадках наявності асистента дитини ним є, як правило, один із батьків, який не має профільної освіти, або студент.
«Необхідно забезпечити гідну якість життя сімей і реалізацію прав дітей з особливими потребами, - каже Олександр Вілкул, голова Фонду «Українська перспектива», нардеп. - Тому ми сьогодні об'єдналися в прагненні розробити механізми реалізації цього права, а головне - змінити ставлення держави і суспільства до цих дітей, щоб вони мали необхідні умови для навчання та адаптації ».
«Основними складовими забезпечення права на освіту дитини з особливими освітніми потребами є можливість вільно вибирати форму навчання та навчальний заклад, - переконана Оксана Мусієнко, Голова Правління БО « Благодійний фонд «Альтернатива. Гармонія». - Важливо використовувати світовий досвід, одним із елементів якого є залучення особистого асистента дитини. Саме ця технологія дає дитині шанс на соціалізацію та адаптацію в суспільстві».
Читай також: Освіта для дітей із особливими потребами стане доступнішою
Зараз в Україні є серйозні проблеми і суттєві прорахунки в організації роботи із забезпечення прав дітей з ментальними особливостями на освіту, охорону здоров'я і соціальний захист.
Одна із головних проблем полягає в тому, що штатними розкладами дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів не передбачене введення посади асистента дитини з особливими освітніми потребами. Це в свою чергу обумовлено відсутністю відповідної професії у Класифікаторі професій. З такою заявою вийшли учасники наприкінці заходу.
«Для забезпечення доступу дитини з ментальними особливостями обов'язково потрібен її власний асистент. Саме асистент дитини, а не асистент вчителя, тому що це за функціоналом абсолютно різні педагоги. Для нас дуже важливо, щоб у законодавстві були внесені відповідні комплексні зміни, - каже Лариса Рибченко, директор Фонду допомоги дітям із синдромом аутизму «Дитина з майбутнім». - І не менш важливо подбати про те, щоб це працювало. А за порушення права людини на освіту повинна бути передбачена відповідальність посадових осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та освітніх установ ».
Включення асистента дитини до серії нормативних актів сприятиме створенню умов для успішного навчання і соціалізації дитини, максимального розкриття потенціалу особистості. За резолюцією Конференції пропонується внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту», Кодексу України про адміністративні правопорушення та ряду наказів МОН, а також Класифікатора професій.
фото: shutterstock, Всеукраїнська конференція «Освіта дітей з ментальними порушеннями. Права та проблеми»
