"МАМУНЦЯ" - популярний блог для матусь з безліччю лайфхаків, корисних порад і цікавих історій. Ми вирішили задати кілька влучних запитань його засновниці і розкрити її секрет успіху. Що з цього вийшло? Читай далі

ТМ: Як виникла ідея матусиного блогу? Коли ви почали писати на ці теми?

В один прекрасний момент, коли моїй доньці стукнуло 3 місяці, зрозуміла, що моя персональна сторінка в facebook перетворюється на суцільну мамську писанину. І я б не проти розказати істину своїм друзям, тим, хто не уявляє, як це “бути мамою”. Адже життя з дитиною просто кардинально відрізняється від життя без і це далеко не ідеальні сімейні картини. Материнство має багато аспектів, про які змовчують. Саме ними хотілось поділитись. Але я не була впевнена, що всі хочуть бачити це у своїй стрічці новин, особливо чоловіки. Тому розділила себе на Мамунцю і Маріанну, аби не мозолити очі незацікавленим особам. А ідею завести блог підкинула коліжанка, з якою колись познайомились у блогосфері. Тоді ми писали про особисте, тепер пишемо для людей (вона також блогер, веде крутющу україномовну сторінку про косметику).

Читай також: Як розважити малюка: 4 ідеї з підручних матеріалів

ТМ: Наскільки, на ваш погляд, розвинутий сегмент матусиних блогів, форумів, майданчиків для спілкування? 

Останнім часом такого роду сторінки дуже популярні. Це не може не тішити! Переважно активне спілкування відбувається в соцмережах, де можна знайти відповіді на багато запитань. Обговорюють все. Якщо раніше молоді мами питали порад у своїх матерів чи сусідок, то тепер вірним порадником є Інтернет. Щоправда, треба мати голову на плечах і не займатись самолікуванням, чого теж немало на просторах Мережі.

ТМ: Де і як взагалі можуть спілкуватися, зустрічатися, обмінюватися важливим мами Львова?

Насамперед осередком для мам є тематичні спільноти у Фейсбуці на кшталт "Батьківство", “Львівська група підтримки ГВ”, "Сучасні берегині" чи “Слінгомами Львова”. Щодо офлайну, то, думаю, хорошим майданчиком для спілкування є звичайна собі вулиця. Час від часу ініціативні мами влаштовують різноманітні заходи, де можна отримати порцію корисної інформації від консультантів чи таких, як ти. До слова, нещодавно відвідувала цікавезну подію “ГВ на коциках”, де отримала цінні поради від лактологів, а також мам діток-ровесників. Також регулярно відбуваються зустрічі слінгомам, тобто тих матусь, які носять дітей в нешкідливих переносках. Це дуже цікаво потрапляти в реальний вимір після онлайну! Але без Інтернету ми б цього не зробили, як на мене :)

ТМ: Чи задовольняються потреби львівських мам у такого роду інформації?

Судячи з того, що бачу в соцмережах, то львівські мами одні з найактивніших. Тому я б сказала, що дуже навіть задовольняються.

ТМ: Чи вистачає часу писати про все, що хотілося б? 

З дитиною часу вистачає мало на що. У мене в голові постійно “запалюються лампочки” нових постів, порад, інфографік чи майстер-класів. Ще стільки всього несказаного! Думаю, будь-якій мамі завжди є чим поділитись, адже у відпустці по догляду за дитиною що не день – то щось нове. Наразі це фізичний розвиток моєї дитини, далі, підозрюю, будуть “словесні перли”, а потім ще й певні свідомі досягнення, якими захочеться поділитись.

ТМ: Ведення блогу це для вас вже робота? Є потреба писати регулярно, відповідальність перед читачами, які чекають на новий пост, потреба розкручувати свій ресурс?

Я відповідальна людина і рідко берусь робити те, що не в моїх силах. Якби я знала, що блог погасне за тиждень чи місяць, то навіть не починала б. Блог – це не робота, це спосіб консолідації практичних порад і деталей стосовно материнства. Своїм блогом я хочу насамперед полегшити чиєсь життя. Новоспечені мами потребують такого структурованого україномовного ресурсу, а мами з досвідом можуть впізнати себе в деяких дописах. Так само і я можу отримати цінні поради від читачів. Мені цікаво чути реальні історії і співставляти їх зі своєю. Тому для мене блог аж ніяк не є способом заробітку. Принаймні, поки що. Звичайно, я зацікавлена в тому, щоб якнайбільше людей читали його. Але це радше для того, щоб відчувати потрібність. Кожен новий лайк чи поширення допису додає впевненості, кожен новий відгук стимулює писати ще і ще.

Читай також: Виховання дітей у Чорногорії: яскраві враження української мами

ТМ: Які теми з блогу отримали найбільший відгук? І чому?

В безперечному фавориті одна з перших розповідей – це історія моїх пологів. Таких історій є дуже багато в Інтернеті. Але не часто хтось з українок публічно показує свої селфі зі “швидкої” чи пологової зали, при цьому пишучи реальні прізвища лікарів. Я хотіла бути відвертою, розповісти найменші деталі цього непростого дня, бо будучи вагітною шукала саме такі справжні описи пологів зі всіма нюансами відповідно до локації (в даному випадку мова йде про конкретний пологовий будинок Львова: умови, процедури, хабарі тощо).

ТМ: Як плануєте розвиватись?

Поки що основний контент крутиться навколо статей блогу, які я час від часу додаю. Кожен такий розлогий пост – це кілька днів праці. Поміж постами в блозі є facebook-сторінка Мамунця, на якій іноді з'являються повсякденні ситуації з нашого життя. На цій сторінці я розказую, як це бути мамою чи татом, використовуючи відповідні хештеги. Також знімаю відеоогляди дотичних до материнства речей – це суб'єктивні враження про підгузники, лактаційні вкладки, кімнати матері і дитини тощо. У майбутньому планую продовжувати в тому ж дусі. Не маю чітких планів “захоплення людства”. Якось інтуїтивно придумую наповнення, залежно від настрою. Знаю точно, що писатиму про корисне і українською. А час покаже :)

Дякуємо за змістовні відповіді Маріанні Рудик - засновниці маминого блогу "МАМУНЦЯ"