золотое сердце Ангелина Лукиянчук

Золотое сердце Ангелины Лукиянчук

  • Источник
  • Автор

У нашої першої героїні серце не просто золоте, воно – безцінне! Знайомтесь, Ангеліна Лукіянчук, одна із засновниць реабілітаційного центру «Насіння надії» в місті Бердичеві.

Мій перший синочок Вадим народився з синдромом Рубінштейна-Тейбі. Налякана, у розпачі, я не знала, як опікуватися дитиною з інвалідністю, а про його майбутнє навіть боялася думати.

Незабаром в міському центрі реабілітаціі я познайомилася з Ангеліною Вікентіївною Лукіянчук. Коли вона взяла мого синочка за руку і сказала, що він у мене дуже гарний хлопчик, я немов прокинулась, з'явилася надія.

Довготривалі заняття, безмежна любов до моєї дитини – і ось результати: Вадим сам їсть, одягається, навчається в загально-освітній школі, грає на музичних інструментах, виявляє свою любов до мене.

З тієї першої зустрічі з Ангеліною Вікентієвною минуло більше десяти років. За цей час я познайомилась з іншими батьками хворих діток. Разом ми створили громадську організацію «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надіі». Її золотим серцем є Ангеліна Вікентіївна, яка невпинно продовжує працювати і віддавати всю себе нашим діточкам. Про таких людей має знати вся країна!

Світлана Мазурець, м. Бердичів

Люди, які повністю віддають себе іншим: час, гроші, любов, серце... Вони вражають своєю жертовністю та пробуджують бажання хоч трішечки стати схожими на них. Хочеться наблизитись до світла, яке вони випромінюють, та нести його далі... Серед таких людей Ангеліна Лукіянчук, жінка, яка всю себе присвячує хворим діткам та їх батькам. Вона розуміє їх, підтримує, допомагає. В будь-який час: і вдень і вночі.

Багато років тому в сім'ї інваліда Великої Вітчизняної війни народилася дівчинка, яку назвали Ангеліною. Вона виросла, вивчилася на педагога-психолога та з часом зрозуміла, що її покликання – працювати з сім'ями, де виховується хвора дитина. Адже вона як ніхто знає зсередини, чим вони живуть та чого найбільше потребують.

«Найяскравіші моменти мого дитинства пов'язані з тими днями, коли тато зустрічався з фронтовими друзями. Скільки вони пережили, більшість стали інвалідами, але як вони раділи життю, з якою теплотою турбувалися та підтримували один одного!..» – згадує наша героїня.

Тоді вона зрозуміла, що сім'я, в якій живе дорослий чи дитина-інвалід, може і має бути щасливою. Все залежить від ставлення усіх членів родини до цієї нехай і непростої ситуації. А ще надзвичайно важлива підтримка! Не лише матеріальна! Добре слово, влучна порада та підбадьорюючі обійми дають сили та повертають віру. Саме цим Ангеліна Лукіянчук прагне займатися вже багато років. Спочатку була робота в Бердичівському міському центрі реабілітації, де багато батьків хворих діточок стали її друзями. Серед них були і ті, які хотіли нових змін, впровадження новітніх методів роботи з їх малюками... Вони бачили в нашій героїні ту рушійну силу, яка б змогла повести їх в дещо іншому напрямку. Так було створено громадську організацію «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння надії», серцем та душею якої стала Ангеліна. 

До речі, така назва обрана не випадково, адже батьки вірять: якщо посіється насіння, то воно обов'язково проросте успіхами дітей, добрими справами.

Вже зараз можна констатувати, що паростки дуже гарні та міцні! В центрі займається 75 родин. Розроблено багато програм. Використовується індивідуальний підхід до кожної дитинки. В цьому році починає  працювати інтегрована група, в якій одночасно займатимуться майже здорові діти, малюки зі слабким слухом та з проблемами руху.
Наша героїня, як і всі співробітники центру, працює там на безоплатній основі. На  запитання: «А на що ви живете?» – вона з посмішкою відповідає: «На пенсію!»

Віддавати всю себе іншим, а що ж отримувати за це? Любов малюків, їх досягнення, щасливі очі батьків... Більше цій дивовижній жінці нічого не потрібно. В складні життєві моменти вона завжди керується фразою: «А хто обіцяв, що буде легко?..» Відчай і сльози трапляються лише тоді, коли дітки відходять в інший світ... Це найбільший біль для нашої героїні. З усім іншим вона впорається. Мабуть, недарма батьки дали їй таке ім'я, адже вона справді схожа на ангела...

Принципи нашої героїні

- Сповідати загально-людські цінності: гуманізм, чесність, доброту.
- Проявляти любов та милосердя до оточуючих, особливо тих людей, які мають в цьому велику потребу.
- Цілеспрямовано досягати мети. Без такої риси неможливо організувати якісну допомогу та підтримку хворим діткам та їхнім батькам.
- Розуміти інших, не тримати зла на тих, хто не погоджується з тобою.
- Займатись доброчинністю.  

Сервисы

Календарь прививок

Индивидуальный график прививок для малыша

Рассчитать

Календарь беременности

Все что ты хотела знать о беременности

Рассчитать

Таблица прикорма

Узнай как правильно вводить прикорм

Посмотреть

Популярное

Как поздравила мужа самая богатая певица Украины

Как пить воду натощак, чтобы вылечить много болезней: японский метод

Хайден Панеттьери показала подросшую дочку и объяснила отсутствие кольца на пальце