Питання не зайве, бо відомо, що в квітні редиска ще теплична, не ґрунтова і виникає забагато сумнівів що до її користі. Можна, звичайно, почекати, поки виросте редиска на городах, проте як хочеться похрумтіти нею саме зараз, бо ж вона ж перший овоч нової весни.

Що в складі редиски: вітаміни, мінерали та інше

Редиска це коренеплід із сімейства капустяних роду редьки. Тому і в складі цього овочу корисних речовин немало, проте декому вона може нашкодити. Тож, що ховає червона редиска:

• Аскорбінова кислота.   Хоча редиска не є рекордсменом з кількості вітаміну С, проте відомо, що він має здатність зменшуватися з часом. Тому у свіжих коренеплодах його може бути не менше, ніж в апельсинах, що давно лежать на прилавках. Аскорбінова кислота виконує багато функцій в організмі – сприяє засвоєнню заліза, приймає участь у виробленні інтерферону, запобігає ламкості судин і ще багато іншого.
• Вітаміни групи В. Окрім В12, який є тільки в продуктах тваринного походження. Ці вітаміни вкрай необхідні для нашої життєздатності і задіяні в різних процесах оргазму.
• Калій. Цей мінерал дуже важливий для забезпечення працездатності та укріплення серцевого м’язу та нормальної перистальтики кишечника. До речі, калію в редисці досить багато.
• Вітамін А. Хоча його і не дуже багато в корнеплоді, але він є, а це означає, що редиска добре поєднується з жирами (наприклад, оливковим маслом), та добре впливає на зір, хоча і не стане головним джерелом цього вітаміну.

Редиска на 95% складається з води, та її великим плюсом є клітковина, яка так необхідна для мікрофлори нашого кишечника. Тобто, як і інші овочі, редиска запобігає запору.

Також в невеликій кількості в корнеплоді є натрій, фтор, фосфор, залізо, зовсім трохи білків та вуглеводів і мінімум калорій.

Коли і як давати редиску дітям

Молодий редис майже не гіркий, бо має мінімальну кількість гірчичної олії, що при жуванні чи нарізанні перетворюється на гіркий глікозид. Тому для дітей краще підходить саме молода редиска середнього розміру. Проте, клітковина редиски досить важка для дитячого шлунково-кишкового тракту, тому її не рекомендують пропонувати маляті до 2 років, а деякі педіатри і до 3-х.

Перший раз краще не давати малюку цілу редиску, а додати трохи натертої у салат, змішавши з уже знайомими овочами. Коли дитина звикне до нового продукту, можна дати погризти цілу редиску, проте, маєте бути готові, що смак редиски малюку не сподобається. Переживати з цього приводу не варто – це не той продукт, що має бути в раціоні обов’язково, та завжди можна натерти і додати до інших страв.

Якщо побоюєтеся надлишку нітратів, редиску можна замочити на годину у холодній воді та очистити від шкірки.

До речі, баділля редиски також їстівне, містить не меньше вітамінів, аніж коренеплід і чудово підходить для весняних супів та салатів.

Кому не можна їсти редис

Корисна і хрумка молода редиска може добряче нашкодити в деяких випадках. Ну, по перше, треба знати міру всім, навіть здоровим людям – у великій кількості цей корнеплід заважкий для кишечнику і може викликати здуття та нудоту. Тому дієтологи рекомендують бути дуже обережними з редискою жінкам при надії – проте, зовсім її не забороняють. А ось цим людям краще взагалі від неї відмовитися:

• Тим, хто страждає на захворювання щитоподібної залози
• При загостренні шлунково-кишкових захворювань, в тому числі, якщо діагностована виразка
• При гастриті та панкреатиті
• У період загострення захворювань печінки та нирок.

З обережністю і в дуже обмеженій кількості редис можна їсти дітям з 2/3 і до 7 років, тим, хто страждає на поліноз, після важкого харчового отруєння.

Тож, не бійтеся ранньої редиски, вона смачна, корисна та весело хрумтить на зубах.