Наявність в людській популяції вакцинокерованих хвороб, це дуже неприємний наслідок противакцинаторської кампанії, яка, нажаль, нікуди не дівається. Спостерігається парадокс: чим менше поширена хвороба завдяки масовому щепленню, тим частіше батьки відмовляються від вакцинації. Саме так відбувається і з щепленням проти поліомієліту.
Що таке поліомієліт
Інфекційне захворювання, що викликає поліовірус, що відносять до родини ентеровірусів. Він передається від людини до людини (тобто, має всі шанси біти переможеним) орально-фекальним шляхом, через забруднені руки, їжу або воду. Нажаль, цей вірус досить стійкий – у воді може виживати до 100 діб, у випорожненнях до півроку. Вірус не боїться заморожування, проте гине при високих температурах та під впливом дезинфікуючих засобів.
Поліовірус може переміщуватися з кішківника до центральної нервової системи людини і стати причиною паралічу, та навіть смерті, якщо вірус вразить клітини дихальних органів.
До групи ризику захворювання поліомієлітом відносять дітей у віці від 6 місяців до 5 років, проте не виключене зараження в будь якому віці.
Які бувають вакцини та як вони працюють
Хоча в багатьох випадках зараження поліомієліту минає без наслідків, ризик отримати параліч на все життя має змусити батьків замислитися. А враховуючі, що лікування від захворювання не існує, єдиний вихід попередити важкі наслідки – профілактичне щеплення.
В Україні вакцинацію від поліомієліту включено до національного клендаря щеплень.
В світі використовють два типи вакцин проти поліо – інактивовану (ІПВ), тобто ту., що містить вбитий вірус, та оральну (ОПВ), в яку входить живий ослаблений вірус. Для досягнення максимального ефекту дитина має отримати 6 доз вакцини протягом життя. Перші щеплення роблять інактивованою вакциною (ін’єкція), наступні – оральною (краплі).
Графік вакцинації від поліо в Україні:
ІПВ
- 2 місяці
- 4 місяці
ОПВ
- 6 місяців
- 18 місяців
- 6 років
- 14 років
Такий спосіб щеплення захищає дитину від усіх трьох штамів поліовірусу, та можливого паралічу в разі зараження, та імунітет залишається на все життя.
Можливі ускладнення після вакцинації
З введенням пероральної вакцини (краплі в рот) пов’язаний деякий ризик вакциноасоціьованого зараження в колективі з надто низьким рівнем щеплення. Вакцинальний поліовірус (VDPV) — це штам, споріднений ослабленому живому поліовірусу, який міститься в пероральній поліомієлітній вакцині (ОПВ). В США з 2000 року відмовилися від цієї вакцини, використовуючи тільки ІПВ.
Зазвичай щеплення проти поліомієліту переноситься добре і практично без наслідків. Іноді можливе невелике почервоніння і відчуття болю в місці уколу (у маленьких дітей це стегно, у дітей старшого віку - плече), яке минає самостійно.
Не виключено і випадки алергічної реакції на компоненти вакцини. Якщо така проявиться і буде досить сильною, така дитина може отримати видвід від вакцинації. Дітей, що не можуть бути щеплені від поліо захистить тільки максимально щеплене оточення, тобто – колективний імунітет.
