Вчасна діагностика інсульту і своєчасне адекватне лікування дає шанс людині, що отримала інсульт не тільки вижити, а й повністю відновити втрачені когнітивні функції. У МОЗ нагадали, які є факторами ризику виникнення інсульту, його ознаки та різновиди

Які бувають інсульти

За даними ЦГЗ МОЗ, саме ішемічний інсульт трапляється найчастіше – це близько 85% всіх діагностований випадків інсульту. Порушення кровотоку до мозку стається в наслідок закупорювання кровоносної судини, це призводить до пошкоджень тканин головного мозку, та поступове їхнє відмирання (інфаркт мозку). Основною причиною церебральних тромбозів є жирові відкладення в судинах й артеріях (атеросклероз).

Геморагічний інсульт настає тоді, коли ослаблена кровоносна судина розривається, і кров виливається в мозок. Кров накопичується і створює тиск на навколишні тканини мозку. Ці кровотечі можуть бути спричинені аневризмою або артеріовенозною мальформацією (АВМ).

Мікроінсульт, або Транзиторна ішемічна атака. Тимчасове порушення кровопостачання певних ділянок мозку. Може мати симптоми як і повноцінного інсульту, але вони припиняються самостійно і зазвичай повністю зникають за добу. Людина, яка перенесла мікро інсульт ризикує з часом отримати інсульт справжній. Тому звертатися до лікаря необхідно, навіть якщо симптоми минули.

Симптоми інсульту

В обох випадках відбувається порушення кровопостачання і, як наслідок руйнування клітин мозку, тому незалежно від механізму, як це відбувається, симптоми інсульту типові, їх необхідно знати, аби розпізнати у себе чи іншої людини і вчасно вжити заходи:

• Мовлення. Порушення вимови, сплутаність слів.
• Обличчя. Раптова асиметрія обличчя або крива усмішка, опущений один кутик рота.
• Запаморочення. Втрата рівноваги, координації при ходьбі, різкий головний біль (ніби від удару).
• Очі. Раптове погіршення зору, двоїння в очах.
• Кінцівки. Раптова слабкість, оніміння, частіше з однієї сторони. Немає сил підняти руки.

Щоб розпізнати інсульт, попросіть людину:

• усміхнутися - усмішка вийде несиметричною;
• сказати просте речення, наприклад, назвати своє прізвище, ім’я та по батькові;
• підняти руку, обидві руки;
• висунути язик - при інсульті язик викривлений або повернутий.

Проявлятися можуть не всі ознаки, але навіть одна це вже привід дзвонити у швидку.

Як допомогти в разі підозри на інсульт

Єдине, що можна зробити, аби врятувати людину (або себе) з ознаками інсульту – якомога швидше викликати бригаду лікарі, подзвонивши 103. Диспетчеру необхідно пояснити, які саме ознаки викликають занепокоєння, щоб до вас приїхала машина якнайшвидше, аби не втратити ані хвилини дорогоцінного часу. Чим довше тканини мозку не отримують кисень, тем катастрофічніші будуть їхні руйнування. Проте допомогу зможуть надати тільки в лікарні, яка має відповідне обладнання і спеціалістів.

В очікуванні допомоги, знаходьтеся поряд з постраждалим, допоможіть лягти або сісти і не дайте впасти та забитися.

Фактори ризику інсульту

Статися така біда може в будь якому віці, проте частіше все ж у людей старших за 60 років, також інсульт трапляється частіше у чоловіків, але і жінки від нього не застраховані. До інших факторів ризику інсульту відносять:

• Спадковість. Так, нажаль лікарі простежують зв’язок між сімейною історією і ризиком інсульту. Точніше, члени сім’ї можуть мати генетичну схильність до факторів ризику інсульту.
• Цукровий діабет. Це захворювання провокує деструкцію в судинах, в тому числі і головного мозку.
• Гіпертонічна хвороба. Підвищений кров’яний тиск збільшує ризик крововиливу в мозок у 2-4 рази.
• Паління. За спостереженнями лікарів, куріння тютюну збільшує ризик геморагічного інсульту в 4 рази.
• Хвороби серця. Ішемічна хвороба серця, дефекти клапанів, фібриляція передсердь та збільшення однієї з камер серця можуть призвести до утворення тромбів та їхньої міграції і, як результат, - до емболії судин мозку.
• Підвищений рівень холестерину, що призводить до утворення бляшок на стінках судин, що заважають току крові до мозку.
• Малорухомий спосіб життя, ожиріння.
• Мікроінсульт.

Оскільки головний мозок контролює усі наші функції, ураження будь-якої його частини може мати важкі наслідки для здоров'я і життєдіяльності: порушення рухів, чутливості, мови, ковтання, орієнтації, координації, сприйняття оточення, настрою, психічних функцій, навіть параліч. Знизити ризик інсульту можна, якщо контролювати фактори, що спричиняють хворобу.