Афективно-респіратоний напад (АРН) – це зазвичай, проблема дитячого віку, трапляється не з усіма дітьми, але з досить багатьма. Такий напад може статися під час сильної істерики, переляку, раптовому болю.
Причини нападу дитячого апноє під час неспання достеменно не відомі, проте, є декілька досліджень, які пов’язують їх з нестачею заліза. Також простежується зв’язок зі спадковістю.
Які бувають АРН
Розрізняють два види нападів – ціатонічний та блідий.
- Ціатонічний АРН, або синій - стається частіше, його пік припадає на 2-3-річний вік і рідко трапляється після 5 років. Саме цей різновид нападів пов’язаний з дитячим плачем та істерико і має типову послідовність – дитина б’ється в істериці, плаче, кричить, втрачає контроль, раптово вона завмирає з відкритим ротом, перестаючи видавати звуки та дихати. В цей час стається спазм м’язів гортані.
Обличчя змінюється, шкіра набуває синюватого відтінку, на ньому можна побачити страх та розгубленість.
Якщо напад не минає миттєво, малеча може втратити свідомість і впасти, проте, дуже швидко приходить до тями і робить вдих. - Блідий АРН трапляється рідше, після сильного переляку чи якщо дитина раптово падає, вдаряється, відчуває різкий біль чи страх. Механізм трохи інакший, ніж при ціанічному нападі – за сигналом головного мозку різко скорочується серцеві скорочення, що викликає зупинку дихання і втрату свідомості. Шкіра при цьому нападі стає блідою, може статися судомний напад та втрата контролю над сечовим міхуром. Проте, і цей страшний напад минає самостійно без наслідків. Хоча вважається, що діти, які мали блідий різновид АРН, в дорослому віці біш схильні до втрати свідомості.
У дитини можуть ставатися обидва різновиди афективно-респіратоного нападу.
Що робити батькам в разі АРН, і чого не варто
Варто розуміти, що такий напад стається раптово і дитина не в змозі його контролювати. Проте, можна спробувати напад попередити. А саме:
- Не допустити дитячої істерики, чи принаймні, доведення її до піку. Берегти дитину від переляку, падіння, травм – все це звучить красиво, але майже нездійсненно.
- Якщо у дитини вже розпочався напад, вона перестала дихати, потурбуйтесь щоб вона не отримала травму, якщо (чи коли?) впаде, втративши свідомість. Тож, будьте поруч, підтримайте та за потреби покладіть на підлогу чи ліжко.
- Не варто бризкати на дитину водою – це не допоможе, а ще більше злякає
- Не трясіть дитину, що не дихає чи втратила свідомість, не ляскайте по щоках та не давайте нюхати нашатир – це більш небезпечно для малечі, ніж сам напад.
- Не варто робити СЛР, якщо серце дитини б’ється.
- Після того, як дитина отямиться, ні в якому разі не варто її сварити, це не провина малечі, навіть у випадку істерики.
Коли звертатись до лікаря
- Консультація з лікарем необхідна, якщо напад стався у дитини вперше. Це потрібно, аби підвередити, що це саме АРН, а не інша проблема, як от епілепсія чи серцеві проблеми, наприклад.
- Якщо АРН виник до 6 місяців, або перший епізод стався, коли дитина старша за 6 років.
- Напади стаються частіше 1-2 разів на тиждень, або під час нападу дитина виявляє агресію.
- До лікаря варто звернутись, якщо під час нападу у дитини виникають судоми, а також частота нападів збільшується після 3 років.
- Викликайте «швидку», якщо дихання не відновлюється довше 1 хвилини.
І головне, постарайтесь не панікувати, мислити тверезо, тримати себе в руках і пам’ятати – якщо дитина, молодша за 8 років заходиться, це не несе небезпеки і має скоро минути.
Фото: depositphotos
