Психологи рекомендують не відправляти дитину в дитячий садок доки їй не виповниться 3 роки. Після цього віку: адаптація в дитячому садку проходить легше. Проте обставини бувають різні. Як і діти. Одні швидше звикають, інші не звикають зовсім. Правда, таких дітей дуже мало. Всі інші більшою і меншою мірою адаптуються до садка, знаходять там друзів, вчаться взаємодіяти з вихователем і часом, це місце стає їм рідною домівкою. Іноді вони, загравшись, навіть не хочуть йти до себе додому.
Проте це буде потім. Спочатку вам доведеться пережити тривалий період адаптації до садка. До слова, після літньої перерви навіть дітки, які вже ходили в садочок, заново адаптуються. У них цей процес пройде швидше, але до певних труднощів мами і тата повинні підготуватися.
Що зробити перед садочком?
- грайте в садок
- сходіть у гості, пройдіться коридорами, загляньте в групу
- поспілкуйтеся з виховательками (обома), нянею, загляньте в їдальню, розкажіть усім, що скоро прийдете.
- відточуйте навички самообслуговування: їсти, мити руки, одягатися (вибирайте одяг у садок без складних застібок), взуватися, проситися до туалету ...
Що потрібно постійно повторювати дитині?
- Мама обов'язково повернеться і забере її з садка, ні за що не залишить там ночувати. "Прийду, коли ти поспиш, поїси, потім погуляєш", "Заберу тебе о 7 годині вечора" - навіть якщо малюк не розбирається у часі, кокретна цифра з маминих вуст додасть впевненості ... а ще ж можна запитати у вихователя, чи є вже 7:00.
- Мама буде нудьгувати і посилати йому поцілуночки, у вас двох є невидима ниточка, яка пов'язує, коли ви не бачите одне одного). Світлана Ройз рекомендує таку практику: прив'яжи яскраву, міцну нитку до ваших зап'ясть, і відійди на відстань, посмикай її і запитай, чи відчуває зв'язок малюк, потім відійди далі та повтори питання, а потім піди за двері, повібріруй ниткою: малюк відчуває зв'язок ? Скажи, що така ниточка, тільки невидима, вас пов'язує, навіть коли ви не бачите одне одного.
- Ви з мамою ввечері, після садка, пограєтеся і почитаєте, у вас будуть обійми на ніч і секретик.
Практичні поради
- Розкажи дитині хоча б приблизно, що і в якій послідовності вона буде робити протягом дня. Який режим дня в садку. Вранці прочитай меню, і розкажи, що там буде. Попроси вихователя не змушувати дитину їсти, якщо вона не хоче. Залишай банан для перекусу або йогурт, якщо є можливість його правильного зберігання. Нехай буде щось на заміну несмачної запіканки або пюре.
- Розкажи дитині, як влаштований тиждень: після 5 днів у садку наступають вихідні, які малюк проведе з мамою і татом. Можна навіть зробити міні-календар і в ньому позначати кожен минулий день хрестиком, наклейкою або малюночком. Іноді бувають несподівані вихідні або у мами вільний день. Його можна провести по-особливому (краще давати такі послаблення у регулярному відвідування садочка, щоб у малюка не було спокуси захворіти і організувати тиждень прогулів).
- Подаруй дитині предмет-талісман, який стане оберігати її доки мама далеко. Неважливо, що це буде - хусточка, який витре слізки, або плюшеве щеня. Можна віддати цінну мамину річ. Візитницю або браслетик. Те, що тільки мамине, важливе для неї. Такий якір дозволяє стабілізуватися, якщо раптом стає зовсім сумно.
- Нехай бере з собою іграшку з дому: це теж і оберіг, і якір - шматочок свого в чужому просторі. Важлива умова для нормальної адаптації в садку.
- Вчи дитину захищатися і сміливо висловлювати думки, а також розпоряджатися своїми іграшками на власний розсуд. Слова «Зі мною так не можна!» або «Я не хочу!» виручать, коли хтось спробує його образити.
І наостанок, дитині слід говорити: мама і тато завжди на її боці. Щоб у садочку не відбулося, як би не був малюк "винен", яким би "поганим хлопчиком (дівчинкою)" не був, ви вислухаєте і підтримайте. Якщо його покарали, якщо закрили в темній кімнаті, якщо висміяли перед групою, це потрібно розповідати батькам. Він не повинен соромитися або боятися вас з чоловіком або вашої реакції.
Іноді малюкові, особливо, маленькому, важко розповідати. Пропонуйте малювати: як пройшов день, що було в садку або просто - малювати.
Грайтеся в рольові ігри. Мишка-малюк, дітки-каченята, мавпа-вихователь - як вони кажуть, що роблять, у який кут кого ставлять ...
Якщо зрозуміли, що в спілкуванні з вихователем щось не так, поговоріть спочатку. Не задоволені розмовою, - пора до завідуючого. Малюк завжди повинен відчувати міцний тил, відчувати вас з татом.
