Адже світ цей  змінюється — чим далі, тим  швидше. З’являються нові професії, а старі, що існували не одну сотню років, відходять у минуле. Як тут зорієнтуватися? Чому краще навчатися сьогодні, щоб бути затребуваним завтра?

Ключовий момент на цьому шляху — вибір учбового закладу. І по суті це — вибір майбутнього, адже дитина має навчитися жити в сучасному світі, вміти пізнавати його, шукати своє місце в суспільстві, застосувати весь свій потенціал, розкрити таланти та проявитися як особистість. І цей вибір доведеться робити не раз: школа, університет й навіть дитячий садок.

Одним із варіантів полегшити цей шлях є соціально-освітні кластери, або системи неперервної освіти, які стають новим трендом у розвинених країнах. Такий кластер містить в собі всі етапи освітньої системи: дитячий садок, початкову, середню та старшу школи й вищий учбовий заклад. В цій системі дитину можуть навчати та виховувати з ясельного віку аж до першого робочого місця. Таким чином реалізується ідея неперервної освіти, про яку давно говорять науковці та педагоги, і яка є як ніколи актуальною в сьогоднішньому мінливому світі.

В чому переваги такого типу навчання дитини? В комплексі «Садок-Школа-Університет» можна створити максимально сприятливі умови для самореалізації особистості, для всебічного розвитку нахилів, здібностей, обдарувань учнівської та студентської молоді. В такій системі педагоги знатимуть та розумітимуть своїх учнів якнайкраще. Ми ж пам’ятаємо, що всі діти різні і кожен розвивається в своєму темпі та у своєму напрямку. Важливо відслідковувати цей розвиток на всіх його етапах та вчасно корегувати, в чому допоможуть інструменти на кшталт досьє індивідуального прогресу вихованця-учня-студента.

Саме в кластері можна забезпечити більш ранню профорієнтацію учнів, їх професійне самовизначення відповідно до індивідуальних потреб і можливостей. В кластері легше впроваджувати освітні інновації, причому системно та за єдиним чітким планом, в єдиному інформаційно-технологічному середовищі. А якщо додати до кластеру ще їх інкубатор для стартапів, то студенти й старшокласники матимуть змогу випробовувати власні бізнес-проекти, не відходячи від парти.

Подібні кластери функціонують на державному рівні, наприклад, в Австрії — у вигляді полюсів конкурентоспроможності, які  об'єднують бізнес, наукову спільноту та освіту. Схожі системи будуються у Великобританії, Іспанії, Німеччині, Франції. А найяскравішим прикладом успішного кластера з потужної освітньою складовою є, звісно ж, Кремнієва долина з десятками тисяч компаній, 40 науковими центрами та декількома університетами, найвідомішим з яких є Стенфорд. Кластер формує певну систему розповсюдження нових знань та технологій, прискорює процес трансформації результатів наукових досліджень в інновації, а інновації – в конкурентні переваги, розвиток якісних стійких зв'язків між всіма його учасниками.

Я впевнена, що ця концепція кластеру може бути впроваджена і на рівні освіти. Тішить, що подібні проекти починають реалізовувати і в Україні. Аналог Кремнієвої долини в масштабах «Садок-Школа-Університет» у разі його правильної організації приречений в Україні на успіх. 

Автор:

Олена Кухаревська,

директор Liko-School

та Технологічного ліцею «Ліко»

Фото: надано