Це були:

• лауреат Нобелівської премії миру, Його Святість Далай-лама,
• історик, викладач, письменник, автор бестселеру «Людина розумна» Ювал Ной Харарі,
• Віцепрезидент Майкрософт з питань освіти Ентоні Сальсіто,
• розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер,
• вчитель, освітній менеджер та піонер демократичного навчання Яков Хехт,
• представник Фонду народонаселення ООН в Україні Хайме Надаль.

Ці звернення з’явилися у прямому ефірі пятиденної онлайн-(не)конференції для батьківства та вчительства «Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020», яка зібрала понад 10 000 учасників, ставши, таким чином, найбільшою освітньої онлайн-подією в історії країни.

Подія відбувалось з 13 до 17 квітня у дистанційному режимі: спікери та слухачі знаходяться по домівках, дотримуючись правил карантину. Але відстань не завадила їм ділитися знаннями та отримувати актуальну, корисну та важливу інформацію.

Команда EdCamp Ukraine підготувала захід за рекордні два тижні, коли стало зрозуміло, що вчительство у нових умовах потребує інформації, порад та підтримки. Гасло заходу «Тримай п’ять, освіто» походить саме від бажання бути поряд, хоча б на відстані, пояснюють організатори. EdCamp Ukraine — найбільша вчительська спільнота України з-понад 25 000 учасників та учасниць і друга у світі — вже п’ять років збирає вчительство на національних (не)конференціях у Харкові та регіональних «міні-едкемпах». Цього разу їм вдалося залучити до події більше 10 000 людей, було проведено лекцій та сесій загальною кількістю 55 годин від 65 спікерів у 5 напрямках: дистанційна освіта, освітня політика, фізичне здоров’я і психологічна стійкість, фінансові та правові виклики, педагогіка партнерства. Вперше на заходах EdCamp Ukraine у якості повноцінних учасників були запрошені батьки. Бо саме вони сьогодні стали головними партнерами освітян у навчанні. Організатори називають онлайн-EdCamp 2020 місцем, де відбулася консолідація знань і зусиль педагогів, батьків, представників/-ць МОН та інших органів влади, українського та іноземного експертних кіл, практично всіх авторитетних педагогічних та батьківських спільнот, бізнесу.  Захід підтримали постачальники рішень для дистанційної освіти Microsoft, Lenovo, EdPro і Raccoon Gang.  Магістральним партнером проєкту виступив Фонд народонаселення ООН в Україні. Події надають державну підтримку Міністерство освіти і науки України, Український інститут розвитку освіти, Освітній омбудсмен України.

«Більшість педагогів вперше зіткнулися з необхідністю навчати дистанційно, без підготовки й напрацювань, — вважає голова ГО EdCamp Ukraine, радник міністра освіти і науки України Олександр Елькін. — Вже досвід участі у такому онлайн-навчанні, користування вебінарними кімнатами, додатками для смартфонів, проходження онлайн-квестів — неабиякий досвід для багатьох. Все це вони зможуть самі використовувати у роботі з дітьми. Дехто до цього моменту не знав, як залучати до навчання месенджери, соціальні мережі, навіть електронну пошту. Крім того, в них, як і у всіх українців, було безліч питань: як зміниться наше економічне становище? як не втратити здоровий глузд в умовах ізоляції? як узагалі зміниться світ після пандемії і як нам адаптуватися до цих змін? Вчителям та вчителькам потрібна підтримка від колег та від всіх нас».

Про необхідність такої підтримки свідчить і активність лекційних чатів (де під кожною сесією з’являються тисячі коментарів), і кількість переглядів записів сесій на YouTube, і майже 4 000 заявок на участь за першу добу реєстрації, і 1000 поширень анонсної публікації на Facebook. При заявленій перед стартом події кількості учасників у 5 000 людей, реальна кількість виявилась вдвічі більшою. Вже у перший день заходу був встановлений рекорд, занесений у Національний реєстр рекордів України — до вебінарів доєдналися 10 019 людей. Всього за 5 днів відбулося 80 689 підключень до сесій та лекцій. Це — найбільша освітня онлайн-подія в історії держави. Крім українців, до події долучилися люди з 22 країн: Австрія, Білорусь, В'єтнам, Грузія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сінгапур, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Швеція.

Окрім зірок з інших країн, у заході взяли участь спікерки та спікери з України Марія Єфросиніна, Ольга Руднєва, Слава Фролова, Олександр Педан, Наталія Мосейчук, Тарас Тополя. Владу та експертне коло представляли т. в.о. міністра науки й освіти Любомира Мандзій та колишня міністерка Лілія Гриневич, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій у Верховній Раді України Сергій Бабак та його заступник Сергій Колебошин; перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

Ось, що говорили українським вчителькам та вчителям Далай-Лама, Харарі, Сальсіто, Надаль, Шляйхер та Хехт.

Лауреат Нобелівської премії миру, Його Святість Далай-Лама:

«Якою б складною не була ситуація, ми повинні застосовувати технології і притаманну людині винахідливість, щоб з рішучістю і мужністю долати труднощі, які випадають на нашу долю. Перед лицем загрози нашому здоров'ю і благополуччю природно відчувати занепокоєння і страх. Я, однак, знаходжу велике заспокоєння в мудрій пораді досліджувати проблеми, що виникають: «Якщо ми якось можемо їх вирішити — потрібно вирішувати і не відчувати занепокоєння; якщо ж їх вирішити неможливо, то занепокоєння з цього приводу нам не допоможе».

Історик, викладач, письменник, автор бестселеру «Людина розумна» Ювал Ной Харарі

«У середні віки люди взагалі не володіли інформацією про поширення «чорної смерті». Ніхто не знав, що спричиняє цю болячку, як вона поширюється і як її зупинити. Натомість інформації про коронавірус — дуже багато. Частина цієї інформації — це якісні, надійні дані. Але велика частина — це сміхотворні теорії змов. Людям складно розібратися, кому вірити. І це відповідальність учительства — дати учнівству інструменти для того, щоб вони уміли розбиратися в інформації у нових умовах. Варто навчити дітей, звідки беруться наукові знання і як їх оцінювати. І це дасть учнівству ще один інструмент: вони знатимуть, кому і чому вірити, а кому і чому — ні... Якби ви жили у Києві у 1020-му, тисячу років тому, ви б не знали, хто стане князем Київським за 20 років. Але знали би, що більшість займатиметься фермерством, і тому варто вчити дітей орати землю, їздити верхи чи пекти хліб. А зараз ми цього не знаємо. А коли ми не знаємо, які навички будуть потрібні молоді, то найкраще, що можна зробити, це навчити їх вчитися, навчити їх змінюватися і вчитися все життя. І саме тому і критичне мислення, і співпраця, і спілкування є дуже важливими».

Віцепрезидент Майкрософт з питань освіти Ентоні Сальсіто

«З плином часу ми адаптуємось до нових реалій, робота освітян для розширення можливостей та натхнення студентів продовжує залишатися важливим пріоритетом для урядів та освітніх систем у всьому світі. Критичніше, ніж будь-коли, орієнтувати учнів в навчальному процесі, використовуючи силу технологій для натхнення, об'єдняння та співпраці поза межами стін аудиторії. Я так неймовірно пишаюся партнерством по всій Україні та лідерством освітян у цей час. Microsoft прагне підтримувати освітян, забезпечуючи позитивний, безпечний та безпечний доступ до інструментів, які допомагають студентам та викладачам перейти до віддаленого навчального середовища».

Розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер

«Ця криза оголить чимало нерівних умов у наших системах освіти. А також дає нам можливість не повертатися до статусу-кво, коли все знову стане на свої місця. Ми маємо свободу дій… Зараз — ваш час, учительство України... Цифрові технології відкривають нам абсолютно новий формат доступу до того, що люди вивчають, і того, як, де і коли вони навчаються. Технології дають учнівству і вчительству змогу вийти за рамки звичайних підручників у різні формати, які долають час і простір. У руках талановитого учительства сучасні цифрові технології здатні не просто навчати, а й відстежувати, як ви навчаєтеся. Які завдання і формати вам цікаві. А які видаються нудними або складними. Відтак системи здатні адаптуватися під ваш особистий навчальний досвід із потреби. І зробити це на порядок точніше, ніж це можливо у традиційному класі.

Я часто зустрічаю людей, які говорять, що не можуть надати учительству ширшу автономію, бо тим бракує спроможності та експертності для того, аби нею скористатися. Але продовжувати жити за давно прописаними освітніми інструкціями у часи теперішньої кризи — неможливо».

Вчитель, освітній менеджер та піонер демократичного навчання Яков Хехт

«Школа повинна бути гібридною. Частина навчання має відбуватися у школах, в особистих зустрічах, частина — онлайн. Це зробить школу дуже гнучкою і відкриє багато нових можливостей. Можливості перейти від школи, яка навчає, до школи, у якій навчаються. Нам потрібно відійти від розкладів уроків, де вказано, що на якому уроці викладають дітям, до нового розкладу, де буде написано, чого учнівство навчиться під час того й іншого уроку. І за цим новим розкладом, частину часу учнівство зможе навчатися зі своїми звичними вчителями й учительками, за старим форматом навчання, а решту годин — через комп’ютер, із другом / подругою, у розмові з рідними чи учителем / учителькою з іншої країни світу. І таких способів навчання — безмежна кількість. І більшість із них — безкоштовні.

На мою думку, ті зміни, які приходять із коронавірусом — підривання ним традиційної, старої школи, — створюють величезні можливості. І це можливості саме для вас — тих, хто працює в освіті. Скористайтеся ними! Візьміть із них усе, чого вам хочеться! Я переконаний, що школа, якою вона стане після коронавірусу, буде значно цікавішою і ефективнішою, ніж вона була до пандемії».

Представник Фонду народонаселення ООН в Україні Хайме Надаль

«Найбільшого визнання і вдячності достойні сьогодні  наші учительки й учителі, невизнані герої сьогодення. Вони живуть і працюють перед найсуворішою аудиторією у світі і стоять перед постійним викликом — шукати інноваційних методів роботи та проводити цікаві уроки у ці неспокійні часи. Ми мусимо створити всі умови, щоб наші діти повністю та вільно володіли технологіями, оскільки ІТ-грамотність сприятиме швидшому впровадженню навчальних інновацій, відкриє альтернативні способи навчання (наприклад, хакатони) та дасть змогу експериментувати з новими методами... Ми мусимо створити також умови для виховання покоління, яке має розвинений емоційний інтелект, володіє сильними м’якими навичками 21-го століття і поділяє фундаментальні цінності рівності, гідності, толерантності, поваги до різноманіття та прав людини».

Фото: depositphotos.com