Нелікований біль може мати довгострокові наслідки, включаючи тривогу перед процедурою, гіпералгезію, страх голок і уникнення медичної допомоги у більш старшому віці. Існують прості, економічно ефективні, засновані на доказах стратегії знеболення. Це – контакт «шкіра-до-шкіри», годування груддю, тривалі обійми малюка ДО процедури, перебування дитини в слінгу ПІД ЧАС процедури.

Дослідження, проведене 2000 року групою науковців зі Школи медицини Бостонського університету, показало, що контакт «шкіра-до-шкіри» чинить знеболюючу дію на новонароджених під час болісних процедур. Немовлят в експериментальній групі тримали шкірою до шкіри протягом 15 хвилин перед проколюванням п’яточки для забору крові. Прояв плачу спостерігався на 85% менше, а прояви гримас болю – на 65% менше порівняно з контрольною групою.

За проколюванням п’яточки зазвичай слідує значне підвищення частоти серцевих скорочень (ЧСС). ЧСС в експериментальній групі суттєво не збільшилася, тоді як ЧСС контрольних немовлят зросла на 36-38 ударів на хвилину.

В іншому дослідженні група науковців з Факультету фармації Торонтського університету довели знеболювальний ефект батьківських обіймів для дітей, які проходять хворобливі або незручні процедури, такі як щеплення. Виявилось, що маніпуляції з дитиною, коли вона знаходиться в положенні лежачи викликає більший біль під час процедури.

Згадує Альона Ковріга, багатодітна мама, слінгоконсультантка:

«Коли з меншим сином в його 9 місяців ми потрапили до лікарні, слінг став спасінням: я переконала медперсонал щоб ставили крапельницю в слінгу, а не прив’язували дитину до ліжка. Тож я могла ходити з ним, годувати тощо. Навіть до туалету можна було дійти зі штангою крапельниці)»

Догляд за передчасно народженими малюками методом «кенгуру», також відомий як контакт «шкіра-до-шкіри», вважається ефективним у полегшенні болю новонароджених, який виникає під час різних процедур (забір аналізів, медичний догляд і обстеження поспішайчиків).
За останні роки проведена значна кількість рандомізованих контрольних досліджень або перехресних досліджень, і опубліковані звіти про оцінку болю під час або протягом 5 хвилин після процедури стимуляції болю, який оцінюється за допомогою балів PIPP – Профілю болю передчасно народженого немовляти (The Premature Infant Pain Profile). Метою цих досліджень було визначення впливу контакту «шкіра-до-шкіри» на процедурний біль у немовлят, які виходжуються методом «кенгуру», і тих поспішайчиків, хто отримує лише стандартний догляд.

Передчасно народженим малюкам у відділенні інтенсивної терапії проводять кілька болісних процедур, включаючи укол в п’яточку для моніторингу рівня цукру в крові. Контакт «шкіра-до-шкіри» у цьому випадку є ефективним нефармакологічним втручанням для зменшення цього процедурного болю.

Одне із згаданих перехресних досліджень проводилося 2014 року у навчальній лікарні на півдні Індії, в якому за допомогою PIPP оцінювали ступінь болю у 50 передчасно народжених малюків, яких виходжували методом «кенгуру» в порівнянні з 50 поспішайчиками, які отримували стандартний догляд. Показники PIPP через 15 хв і 30 хв після уколу в п’яточку були значно нижчими в групі малюків-«кенгуру» порівняно з контрольною групою. Середня різниця PIPP між базовим рівнем і 30 хв після уколу в п’яточку також була значно нижчою в групі малюків-«кенгуру» порівняно з контрольною групою.

Отже, контакт «шкіра-до-шкіри», обійми, перебування малюка в слінгу є ефективним нефармакологічним методом зменшення болю, спричиненого необхідними медичними маніпуляціями.

Читай також: Рефлекс Моро у новонародженого: що це і навіщо перевіряти

Малюку потрібно здати аналіз з пальчика чи п’яточки?

• Можна використовувати будь-який вид слінгів чи намоток, відповідно до віку та ваги вашої дитини.
• Потрібно зробити ін’єкцію в стегновий м’яз? Тоді мають місце наступні намотки:
          ► Намотка «хрест над кишенею» трикотажним слінгом-шарфом з опущеною кишенею (підходить для немовлят до 3-4 місяців);
          ► Намотка «простий хрест» тканим слінгом-шарфом.

Авторки статті:
Ольга НИКОЛЮК – сертифікована слінгоконсультантка, членкиня ГО «Всеукраїнська асоціація слінгоносіння», авторка слінгоблогу O_Sling;
Альона КОВРІГА – сертифікована слінгоконсультантка, членкиня ГО «Всеукраїнська асоціація слінгоносіння», кураторка слінготеки Slingolibrary;
Вікторія ІВАНЬО – дитяча лікарка, аспірантка кафедри медичного факультету Ужгородського національного університету.