Для таких немовлят дуже важливий тривалий медичний догляд, але не менш важливим аспектом виходжування таких особливих новонароджених є безпосередній контакт з батьками, особливо з матір’ю.

Метод «Кенгуру» (kangaroo mother care) – ефективний спосіб задовольнити потреби дитини в теплі, грудному годуванні, захист від інфекцій, безпеки і любові. Вперше цей метод був апробований в 1979 року лікарями Едгаром Рейєм і Гектором Мартинесом в Боготі, Колумбія.

Зараз метод «кенгуру» знайшов своє втілення у більше, ніж 70 держав світу, серед яких такі розвинуті держави, як Данія, Швеція, США, Канада, Франція. Застосування цього методу також регламентується Наказом МОЗ України №584 від 29.08.2006 як обов’язкового серед закладів, які є дружніми до дитини.

Отож поговоримо про особливості практикування цього методу.

Консультування в лікарні

Крок, який є критично важливим перед початком кенгуріння – це власне консультація породіллі та її сім’ї щодо важливості і правильності застосування методу «кенгуру». Цю функцію в межах своєї компетенції можуть виконувати акушери, педіатри, неонатологи, слінгоконсультанти.
Консультування має охоплювати такі пункти:

• важливість гігієни рук;
• значення постійного контакту «шкіра до шкіри»;
• способи годування дитини;
• способи розташування та прикладання дитини в разі грудного вигодовування (або вигодовування альтернативним способом);
• прийоми зціджування грудного молока і безпечного його зберігання;
• вивчення сигналів малюка та правильне реагування матері (іншого члена сім’ї) на потреби дитини;
• обговорення дій, які може виконувати дорослий-«кенгуру», а яких варто уникати;
• умови, при яких дитина буде готова до виписки додому;
• спостереження малюка після виписки.

Одяг дорослого і малюка під час застосування методу «кенгуру»

Після інструктажу матері чи іншого члена сім’ї  компетентним медичним співробітником щодо застосування методу «кенгуру» варто приступати до практичної його реалізації. Метод кенгуру підходить і тим малюкам, стан яких стабілізований і вони не потребують інтенсивної терапії.

Одним з важливих питань під час кенгуріння є одяг, у який має бути одягнутий дорослий і малюк.

• Якщо температура навколишнього середовища 22-24°C, то малюк має знаходитись без одягу, за винятком підгузка/пелюшки, шапочки і шкарпеток.
• За температури нижче 22°С, крім підгузка/пелюшки, шапочки і шкарпеток на дитину необхідно одягнути бавовняну сорочечку без рукавів.
• Одяг дорослого має бути відкритим спереду, щоб обличчя, груди, живіт, ручки і ноги дитини залишалися в контакті «шкіра до шкіри» з оголеними грудьми і животом матері (іншого члена сім’ї). Потім дорослий застібає/затуляє свій одяг поверх примотаного до себе малюка. В нагоді стануть різноманітні сорочки, халати, жилетки.
• Одяг і слінги мають бути доступними у відділеннях виходжування немовлят і не становити витрат або перешкод для впровадження методу «кенгуру».
• Дорослий, який бере участь у кенгурінні, має одягнути найкомфортніший для себе одяг: достатньо зручний для руху і  відповідний температурі навколишнього середовища. Одяг має бути достатньо великим, спеціальний одяг необов’язковий – може бути свій звичний домашній. Багато звичного традиційного одягу можна легко трансформувати під потреби методу «кенгуру», водночас зберігаючи індивідуальність стилю дорослого і достойний вигляд.
• Температура нижче 18°C є недостатньою, щоб зігріти дорослого, що носить немовля за методом «кенгуру». У такому разі варто організувати додатковий обігрів приміщення і вдягнути ще один шар спільного одягу.

Що використовувати для методу «кенгуру»?

1. Трикотажний слінг-шарф або спеціальний маленький май-слінг є кращими утримувачами для поспішайчиків, ніж майка-кенгуру чи бандаж для кенгуріння. Він міцно утримує дитину біля грудей матері (чи іншого члена сім'ї), не обмежуючи її активність - матір може стояти і ходити з дитиною в слінгу.
   Трикотажний слінг-шарф дозволяє легко переміщувати дитину в ньому, щоб погодувати грудьми або вивільнити одну грудь для зціджування, зберігаючи при цьому контакт малюка «шкіра до шкіри».
2. Майка-кенгуру чи бандажі для кенгуріння утруднюють годування. Вони призначені для перебування дорослого в напівлежачому чи лежачому положенні і НЕ підходять для пересування разом з малюком.
3. Використання лише майок-кенгуру і бандажів є менш ефективним для підтримки дитини в контакті «шкіра до шкіри». Для забезпечення достатньої підтримки дитини, а також для надання дорослому можливості рухатися (пересуватися палатою, лікарнею чи вдома), має використовуватися трикотажний слінг-шарф чи спеціальний маленький май-слінг.

Хто ще, окрім мами, може практикувати виходжування передчасно народжених малюків та малюків з малою вагою при народженні методом «кенгуру»?

Це можуть робити члени сім’ї: татусі, бабусі і дідусі, які не мають кашлю, застуди, лихоманки, трансмісивних системних інфекційних захворювань (наприклад, гепатиту А або Е), інфекції шкіри на грудях або руках (фурункули, абсцеси) або деяких психічних хвороб, не вживають алкоголь, заборонені чи рецептурні препарати. Кенгуритись можуть ті члени сім'ї, які безпосередньо проживають/-тимуть з батьками, щоб мікроорганізми були відомі ± всій сім’ї.

Двійні та трійні також виходжуються методом «кенгуру». Це може робити як мама (чи інших член сім’ї) одноособово, так і окремо – по одному малюку на дорослого.

Старшим братикам і сестричкам поспішайка не рекомендується практикувати метод «кенгуру». Однак іноді це єдиний варіант. У такому разі варто переконатися, що безпечно усім учасникам процесу, а також ретельно дотримана гігієна рук.

Свобода рухів дорослого під час кенгуріння

Коли малюк примотаний до мами (чи іншого родича) слінгом-шарфом, мама може робити все, що їй подобається: ходити, стояти, сидіти або займатися різними видами діяльності (відпочинок, навчання, робота).

Основні вимоги, виконання яких варто дотримуватися, є:

• чистота і гігієна, включаючи часте миття рук,
• підтримання низького рівня шуму,
• регулярне годування дитини.

Матері та інші родичі після рекомендацій медичного працівника також можуть м’яко взаємодіяти з дитиною, включаючи легку стимуляцію і гру (розмовляти, співати, торкатися і масажувати своїх немовлят).

► Коли мама хоче відпочити або поспати, найкраще підійде положення лежачи або напівсидячи. На допомогу прийдуть подушки або складені ковдри. Рекомендації від ВОЗ наступні:
► Коли дорослий знаходиться в положенні напівсидячи, це допомагає малюкові нормально дихати.
► Якщо для матері напівлежаче положення є незручним, варто дозволити їй спати, як вона вважає за краще, оскільки переваги методу «кенгуру» набагато більші, ніж ризик апное.
► Деяким мамам зручно спати на боці в напіввідкинутому ліжку (кут унеможливлює сон на животі). Для дитини в «кенгуру»-положенні ризику задухи не буде.
► Зручне крісло з регульованою спинкою може стати в нагоді для відпочинку протягом дня.

Медичному персоналу варто звернути увагу на побутові умови сім’ї, яка практикує метод «кенгуру» і допомогти організувати домашній простір так, щоб матері і сім’ї могли продовжувати виходжування малюка після виписки з лікарні.

Метод «Кенгуру» - доказовий та надзвичайно ефективний метод при виходжуванні недоношених дітей та дітей з малою вагою при народженні. Не соромтеся просити допомоги у медичного персоналу і в слінгоконсультантів, щоб освоїти цей метод і допомогти вашому поспішайчику швидше адаптуватися до життя!

Авторки статті:
Ольга НИКОЛЮК – сертифікована слінгоконсультантка, членкиня ГО «Всеукраїнська асоціація слінгоносіння», авторка слінгоблогу O_Sling;
Вікторія ІВАНЬО – дитяча лікарка, аспірантка кафедри медичного факультету Ужгородського національного університету.