Дитячий церебральний параліч (ДЦП) відноситься до групи неврологічних розладів, які виникають в ранньому дитинстві та постійно впливають на рухи тіла та координацію м’язів.

Що таке ДЦП

Не існує ліків від церебрального паралічу, але фізіотерапія, та відповідний догляд можуть допомогти багатьом людям покращити свої рухові навички та здатність спілкуватися зі світом.

Термін церебральний означає локалізацію у головному мозку, параліч - блокування контролю м'язів. Причиною церебрального паралічу можуть стати пошкодження або аномалії всередині мозку, що розвивається, яке порушує здатність мозку контролювати рухи та підтримувати поставу і рівновагу.

У деяких випадках ділянки мозку, які беруть участь у русі м’язів, не розвиваються належним чином під час внутрішньоутробного розвитку. В інших пошкодження є результатом пошкодження мозку до, під час або після народження. У будь-якому випадку пошкодження незворотні, а інвалідність, що виникає, є постійною.

Причини ДЦП

Більшість випадків ДЦП стаються ще в перенатальному періоді, особливо в другій половині вагітності, коли мозок плода розвивається найактивніше. Але, відомі випадки (10-20%), коли порушення у мозку дитини стається саме під час пологів, та у народжених здоровими немовлят за певних обставин.

Також причиною неврологічних порушень і розвитку головного мозку немовляти можуть стати інфекції мами під час вагітності, зокрема:

• Вірусні - простий герпес, вітряна віспа, краснуха, кір
• Бактеріальні - стрептококова, стафілококова інфекції, лептоспіроз, сифіліс, туберкульоз, протозойні токсоплазмоз, малярія, орнітоз
• Грибкові  - кандидоз

Фактори ризику розвитку ДЦП у дитини

• Інфекція матері під час вагітності
• Дитячий інсульт
• Багатоплідність
• Передчасні пологи
• Інші проблеми, що впливають на те, як кров і кисень рухаються через мозок, що розвивається
• Кровотеча в мозок до, під час або після народження дитини
• Інфекції головного мозку немовляти, включаючи менінгіт або енцефаліт
• Шок, стан, при якому органи і тканини не отримують достатнього кровотоку
• Черепно-мозкові травми , наприклад, в результаті серйозної автомобільної аварії
• Судоми при народженні або в перший місяць після народження
• Певні генетичні захворювання

ДЦП може протікати як у легкій формі, коли майже не помітні порушення координації, та в досить важкій, коли без спеціального обладнання не обійтись. В будь якому разі дитина з таким діагнозом потребує особливої уваги і професійної допомоги. ДЦП не є прогресуючим захворюванням, тобто воно не погіршується з часом, і в разі раннього втручання та належного підтримуючого та коригуючого лікування дитина адаптується в своєму стані і має шанси жити повноцінним життям.

Усі люди з ДЦП мають проблеми з рухом і поставою. Симптоми відрізняються за типом і важкістю залежно від того, які частини мозку були пошкоджені.

Які ранні ознаки ДЦП?

Немовлята з ДЦП часто мають затримку розвитку, вони повільніше за звичайних малят вчаться перевертатися, сидіти, повзати чи ходити. Знижений м’язовий тонус (гіпотонія) може зробити їх розслабленими, навіть млявими. Підвищений м’язовий тонус (гіпертонус) може зробити їхнє тіло напруженим. Діти з ДЦП також можуть приймати незвичні пози або віддавати перевагу одній стороні тіла, коли вони тягнуться, повзають або рухаються.

До 6 місяців:

• Голова не тримається, коли ви берете маля з положення на спині
• Тіло дитини постійно напружене
• Млявість та відсутність або зниження м’язового тонусу
• Якщо взяти дитину на руки, її ніжки сильно напружуються і перехрещуються

Старше 6 місяців:

• Маля не перевертається в жодну сторону
• Дитина не може звести руки разом
• Важко піднести руки до рота
• Дитина простягає лише одну руку, тримаючи іншу в зажатою в кулаці

Старше 10 місяців

• Повзає криво, відштовхуючись однією рукою і ногою, тягнучи протилежну руку і ногу
• Дитина не може стояти самостійно, навіть тримаючись за опору

Ознаки ДЦП старших дітей:

• Порушення координації при виконанні довільних рухів (атаксія)
• Жорсткі або напружені м'язи та перебільшені рефлекси (спастичність)
• Слабкість однієї або кількох рук або ніг
• Ходьба на носках, згорблена хода
• Порушення м’язового тонусу - занадто жорсткі, або занадто гнучкі
• Тремтіння (тремор) або випадкові мимовільні рухи
• Затримки в досягненні віх рухових навичок
• Труднощі з точними рухами, такими як письмо або застібання ґудзиків на сорочці

Важливо! Поставити діагноз дитині може тільки лікар після ретельного обстеження, але задача батьків вчасно помітити відхилення та звернутися за допомогою.

Джерело

Фото: depositphotos