А потім, щоб не залишитися сам на сам з цією проблемою, треба дізнатися корисну інформацію, познайомитися з такими ж батьками недоношених діток або з тими, хто пройшов цей важкий етап життя.

Талановитий сімейний фотограф і фотограф новонароджених малюків Ganna Ginda не на словах знає, що таке виходжування недоношеної дитини, тому що сама є мамою крихітки яка поспішила з'явитися на світ з вагою 1 400 г. Зараз Аріночка - принцеса, якій скоро виповниться півтора року. А тоді це був малесенький клубочок щастя, і дуже беззахисний ... Для допомоги батькам, у яких з'явилися недоношені малюки, Анна у себе на сторінці зібрала важливу інформацію, яка може знадобитися і їм: контакти і посилання. З її дозволу ми публікуємо її матеріал у нас на сайті.

Якщо у вас чи ваших близьких дитина народилася раніше терміну, що може стати в нагоді?

Практичні лінки і контакти:

1. Порадитися, поговорити, попросити допомогу – група Асоціації батьків передчасно народжених дітей Асоціація батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки»;
2. Якщо потрібна серйозна фінансова допомога – Українська Біржа Благодійності і Благодійний Фонд «Свічадо»;
3. Одяг для передчасно народжених дітей – Раненько;
4. Ккнига, яку варто скачати, – «Недоношені діти» безкоштовно тут goo.gl/5mnziY;
5. Консультанти з грудного вигодовування Victoria Nesterova, Tamara Andreeva (і перинатальний психолог), Наталья Мовчан (і перинатальний психолог), у Львові – Natalia Orel;
6. Педіатри, які не бояться брати таких дітей під патронаж після виписки – клініка Медичний Центр Педіатрії Розвитку «Особливі», Natali Bravistova у Добробуті.

Мій досвід або як підтримати і не налажать:

1. Напишіть і спитайте, яка треба допомога. Можливо треба поїхати й привезти одяг з Раненько, купити молоковідсмоктувач, поїхати пошукати ліки (а деякі препарати дуже важко знайти). Можливо треба посидіти зі старшими дітьми чи вигуляти собаку. Якщо складна ситуація, то треба гроші: можна просто дізнатися номер картки.
2. Не пишіть дивні фрази «Співчуваю», «Бог дає всім по силам», «іспитанія дєлают сільнєє», «ой за шо ж це нам/вам таке».
3. Не пишіть щодня «Ну шо там». Зазвичай це питання тижнів, а часто місяців.
4. Пишіть. Розкажіть як у вас справи, спитайте поради про щось, киньте лінк на класний серіал. Іноді, коли всі сплять, а ти о третій ночі куняєш над годуванням через зонд, не вирубитися тобі допомогає хтось в онлайні з ідіотським анекдотом.
5. Спитайте, чи можна прийти. Хтось хоче побути один, хтось ні. До мене приходили майже щодня, це відволікало. І приносили поїсти, шо теж важливо)
6. Принесіть каву, книжку, флешку з фільмом.
7. Якщо дитина в реанімації, а маму вже виписали, найважче це вечори, коли вони їдуть з лікарні додому, лишаючи малюка. Заберіть їх, поїдьте разом, запросіть на вечерю, покатайтеся на метро і розкажіть про щось своє.
8. Якщо ви бачите, що мама чи тато не вигрібають морально, знайдіть їм контакти психолога.

Читай також: Дідусь за покликанням: зворушлива історія людини, яка відвідує недоношених дітей

Ну, і можна написати мені, я прибігаю, приношу каву і роблю фоточки на пам'ять, це безкоштовно і це моя вдячність Всесвіту за Аріну.

Фото: Анна Гінда