Перші місяці життя дитина цілком і повністю залежить від дорослого: вона не вміє повідомити словами, що їй холодно, страшно чи самотньо, і єдиний спосіб, яким вона це доносить — плач і мова тіла. Дотик для немовляти — один із базових каналів, через які воно взагалі отримує інформацію про світ і про те, наскільки цей світ безпечний.
Що відбувається в тілі дитини, коли її беруть на руки
Ще у 1958 році американський психолог Гаррі Харлоу довів на прикладі мавпенят, що потреба у фізичному контакті з матір'ю може бути навіть сильнішою за потребу в їжі. Відтоді вчені неодноразово підтверджували те саме на людях: дітям, які виростали без достатнього тілесного контакту, було складніше з емоційним і фізичним розвитком.
- Дитина ще в в маминому животі звикає до тактильних відчуттів, тож дотик, особливо «шкіра до шкіри», заспокоює її, бо це знайомий і зрозумілий сигнал безпеки.
- Достатньо обіймів у перші місяці життя — це те, на чому тримається її майбутня психологічна стійкість і впевненість у собі. Саме про це говорить теорія прихильності — одна з базових теорій у дитячій психології.
- Дослідження учених з Дитячої лікарні Британської Колумбії показало: брак тілесного контакту в немовлячому віці залишає помітний слід на генетичному рівні, який можна виявити ще через кілька років.
- Фізичний контакт стимулює вироблення окситоцину — гормону прив'язаності й спокою, завдяки якому дорослий швидше вчиться розуміти, чого саме потребує дитина в конкретний момент.
Таким чином, наука все переконливіше доводить: чим більше обіймів, дотиків і просто носіння на руках отримає немовля, тим спокійнішою і впевненішою дитина виросте.
Та чи можна перестаратися з обіймами?
Певна межа справді існує, і вона стосується цілком конкретних практичних речей.
- Дитина дійсно може з часом звикнути засинати виключно на руках, і тоді вкладання значно ускладняється. Тож, варто віднайти баланс між достатніми обіймами і ритуалами засинання.
- Постійний сон малюка на руках це не тільки незручно для дорослого, а й не на користь самій дитині. Лікарі запевняють – немовля до року має спати на рівній і не дуже м’якій поверхні, без подушок, ковдр чи бортиків. Сон на руках не сприяє правильному розвитку дитячого тільця.
- Перебування «на ручках» малюка, що вже вчиться самостійним рухам — повзання, перевертання, дослідження підлоги, може сповільнювати ці навички. Тому постійне носіння на руках у старшому немовлячому віці варто балансувати часом на килимку чи в манежі.
Але на практиці ситуація, коли обіймів справді «занадто багато» і вони шкодять розвитку дитини, малоймовірна. Тож немає жодної наукової підстави відмовляти собі в тому, щоб зайвий раз пригорнути дитину: не бійся брати дитинку на ручки, це корисно для її розвитку і відчуття безпеки, а також закріплює контакт між вами.
