Медицинский директор в  «Сучасна педіатрія Evidence», врач общей практики,, педиатр Сергей Макаров и его жена - кандидат медицинских наук, педиатр Ольга Макарова активно деляться в соцсетях с молодыми родителями советами по уходу за детьми. В этот раз на своей странице в Facebook Сергей поднял актуальную тему: почему нельзя использовать небулайзер без прямого назначения врача, особенно при подозрении на заражение коронавирусной инфекцией. Делимся его комментарием: 

Про використання небулайзерів в умовах пандемії COVID-19

«Напевно, вже майже не залишилося людей, які б не знали, що таке небулайзер.
Коротко нагадаю принцип його роботи — в залежності від конструкції, небулайзер за допомогою струменя повітря, ультразвуку, чи коливання мембрани перетворює рідину на леткий дрібнодисперсний аерозоль, який здатний проникати глибоко в дихальні шляхи, тому використовується як засіб доставки рідких ліків в дихальні шляхи у разі наявності відповідних показів.
Також нагадаю, що ситуації, коли виникає реальна та з медичної точки зору обґрунтована необхідність застосувати небулайзер, виникають порівняно рідко. В амбулаторній практиці (відкинувши деякі рідкісні хронічні хвороби легень) найчастіше це стенозучий ларинготрахеїт (стеноз гортані, псевдокруп), коли застосовують інгаляційні стероїди для зняття набряку слизової оболонки гортані, та бронхообструктивний синдром, при наявності якого використовують брохолітики (засоби, що знімають спазм бронхів).
Але, слід визнати, що небулайзер дуже часто використовується не за призначенням — ним намагаються лікувати навіть звичайні соплі та “червоне горлишко”.
І, якщо донедавна це було просто безглуздо (але переконати в цьому дуже складно, бо “нам же ж помогло”), то тепер, з огляду на поширення COVID-19 — навіть небезпечно.

Пояснюю чому
Коронавірусна інфекція, за даними ВООЗ, поширюється переважно крапельним та контактним шляхами. Крапельний — це коли від хворої людини до здорової віруси потрапляють у складі дрібних крапель слини та слизу, які виділяються під час розмови, кашлю та чихання. Контактний — це коли слиз хворої людини потрапляє на предмети оточення, на яких вірус може виживати до кількох днів, і здорова людина може заразитися, якщо торкнеться цих предметів, а потім перенесе віруси собі на слизові оболонки рота, носа чи очей.
На сьогоднішній день достеменно не відомо, чи відіграє істотну роль в розповсюдженні COVID-19 повітряний шлях передачі, але наразі більшість експертів схиляється до думки, що, на відміну, скажімо, від кору та вітряної віспи, коронавіруси не можуть надовго зависати у повітрі чи переноситися з рухом повітря на значні відстані, тобто, повітряний шлях передачі менш імовірний.
Разом з тим підкреслюється, що у разі проведення з пацієнтом, що хворіє на COVID-19, так званих аерозольгенеруючих процедур, може утворюватися дрібнодисперсний аерозоль, що може містити коронавіруси, і цей аерозоль може зависати у повітрі на кілька годин, переміщуватися з рухом повітря на істотні відстані та заражати інших людей, які навіть не були у безспосередньому контакті із хворим.
Саме тому виконуватися аерозольгенеруючі процедури, в ідеалі, повинні в кімнатах із негативним тиском, а медперсонал при цьому має використовувати надійні засоби індивідуального захисту — респіратори, ізолюючі окуляри, рукавички тощо.

Що ж належить до аерозольгенеруючих процедур?
На сайті Всесвітньої федерації анестезіологічних товариств можемо прочитати, що до них належать: інтубація трахеї, екстубація, бронхоскопія, санація дихальних шляхів відсмоктувачем, деякі режими ШВЛ, трахеостомія, деякі дихальні вправи та... НЕБУЛАЙЗЕРНА ТЕРАПІЯ.

Саме тому на сайті Глобальної ініціативи з лікування бронхіальної астми (GINA) зазначено:
“Nebulisers should, where possible, be avoided for acute attacks due to the increased risk of disseminating COVID-19 (to other patients AND to physicians, nurses and other personnel).”

“Застосування небулайзерів слід по можливості уникати для лікування загострень БА через підвищений ризик розповсюдження COVID-19 (серед інших пацієнтів, а також лікарів, медсестер та іншого персоналу)”.

Подібні застереження висловлюються й іншими авторитетними організаціями, зокрема, Американською фундацією астми та алергії

Чим це зумовлено?
Чіткого пояснення механізму поширення коронавірусу у разі використання небулайзеру я в літературі не зустрічав, але, чисто логічно, механізм наступний:
в камеру небулайзера, де міститься лікарський засіб у рідкій формі, під час дихання пацієнта, його кашлю тощо, можуть потрапляти крапельки слизу разом із вірусами.
В цій камері утворюється дрібнодисперсний аерозоль, який вже тепер може містити вірусні частинки, і який розлітається навколо пацієнта і надовго зависає в повітрі.

Читай также: DOC.ua запускает онлайн-тестирование на симптомы COVID-19

До речі, в дослідженні, в якому вивчали стійкість коронавірусу в повітрі, теж використовували небулайзер для розпилення рідини із вірусами (правда, спеціальний, дослідницький - three-jet Collison nebulizer, але то суті справи не змінює).
І з’ясувалося, що в складі завислого в повітрі дрібнодисперсного аерозолю коронавірус може зберігати життєздатність щонайменше впродовож трьох годин.

Таким чином, якщо виникає гостра та абсолютно обґрунтована потреба застосувати небулайзер пацієнту із COVID-19 (або з підозрою на неї), то відбуватися це має в умовах стаціонару і за участі підготовленого медперсоналу, який використовує відповідні засоби захисту, а в ідеалі — в спеціально обладнаній кімнаті з негативним тиском.
І лише в тому випадку, якщо немає іншої альтернативи (адже, наприклад, замість інгаляційних стероїдів можна застосувати системні стероїди, а замість небулайзерної терапії бронхолітиками можна застосовувати дозований аерозольний інгалятор зі спейсером, або самостійно).

Враховуючи, що діти часто можуть переносити COVID-19 в порівняно легкій формі, яку без додаткового тестування надзвичайно складно відрізнити від банальної ГРВІ, виконання хворій дитині в домашніх умовах звичних інгаляцій з фізрозчином чи будь-якими іншими рідинами наражає на серйозну небезпеку тих, хто може й не перебувати в тісному контакті, наприклад, опинитися в цьому приміщенні через кілька годин після інгаляції.

Тому, будь ласка, лишайте вже ці домашні ігри в лікарів і починайте прислухатися до порад спеціалістів.».

Читай также: Почему детям до 5 лет нельзя давать сиропы от кашля

  Наши специалисты

 Сергей Макаров, врач общей практики,
     Ольга Макарова, педиатр,
 кандидат медицинских наук

Фото: facebook.com/sergey.makarov / depositphotos.com