Про те, як батькам зрозуміти, коли вже варто хвилюватися та обов’язково звернутися до лікаря, та як, власне, лікувати кашель, розказала лікар педіатр Олена Луцька на сторінках нової книжки «Мамо, тату, не хвилюйтеся», яка вийшла у видавництві "Віхола". Публікуємо уривок з книги.

Який кашель небезпечний

Кашель може не бути небезпечним. Наприклад, якщо супроводжує звичайну ГРВІ. Зазвичай кашель минає приблизно за 10 днів, а малюк почувається нормально. Навіть простий бронхіт потребує лише симптоматичного лікування. Його викликають віруси, тому антибіотики використовувати не треба.

Якщо кашель триває понад два тижні чи з часом посилюється, треба обов’язково проконсультуватися з лікарем. Це варто зробити також, якщо кашель нав’язливий, заважає дитині, триває більше ніж тиждень, а малюк почувається нормально і лишається активним. Цілком можливо, що все гаразд, проте у цьому варто пересвідчитися. У багатьох випадках лікувати кашель не треба. Однак доцільність чи недоцільність лікування може визначити тільки лікар після того, як визначить причину стану.

Негайно зверніться по допомогу, якщо:

• малюку складно вдихнути чи видихнути, є біль у грудній клітці;
• у дитини порушений загальний стан, вона помітно млява;
• коли малюк дихає, виникають хрипи, які чутно на відстані;
• шкіра дитини змінила колір. Наприклад, пальці, кінчик носа, носогубний трикутник набули блакитного чи сірого відтінку або ж дитина незвичайно бліда;
• у мокротинні є кров;
• частота дихання збільшена.

Нормальна частота дихання:

• до 6 місяців — 30–60 вдихів та видихів на хвилину (вони вважаються одним дихальним рухом);
• 6–12 місяців — 24–30;
• 1–5 років — 20–30;
• 6–12 років — 12–20.

Рахувати зручно за тим, як піднімається при диханні грудна клітка. Один раз — один вдих-видих. На частоту дихання впливає температура, і це нормально. Її підвищення на один градус додає приблизно 10 дихальних рухів на хвилину. Тому вимірювати частоту дихання варто, коли температура знизиться.

Кашель може з’явитися і при інфекції, викликаній риносинтиціальним вірусом та аденовірусом, COVID‐1910 та інших хворобах. Якщо стан людини (і дорослого, і дитини) у цей час нормальний, робити КТ не треба. Неускладнене вірусне ураження легенів лікування не потребує і мине самостійно.

Як лікувати кашель

Якщо дитина захворіла, вдома зазвичай створюють лазарет. Усі вікна задраюються, двері відчиняються тільки для нагальних потреб: бажано, щоб не було ані найменшого руху повітря. Певно, так роблять, бо кашель асоціюється із застудою. Якщо дитина застудилася (читай: змерзла), вдома має бути максимально тепло.

Дітям не можна давати відхаркувальні засоби.

Насправді навпаки: повітря має бути вологим і прохолодним. Умови зовнішнього середовища — найголовніше у лікуванні кашлю. Треба обов’язково провітрювати кімнату і гуляти надворі. Це важливо: кашель сам по собі не мусить визначати режим дитини. Якщо вона кашляє, але сили та бажання прогулятися є, це варто зробити. Звісно, треба подбати, щоб не нашкодити іншим. Важливо також захистити дитину від тютюнового диму.

Дітям не можна давати відхаркувальні засоби. У деяких країнах їх заборонено призначати дітям віком до 4 років, а в деяких — і до 6 років. Відхаркувальні засоби можуть посилювати виділення мокротиння. Проте у дітей кашльовий рефлекс іще не набув достатньої сили. Отже, мокротиння утворюватиметься більше, проте воно лишатиметься в органах дихання. А мокротиння — комфортне середовище для розмноження мікроорганізмів. Якщо в дитини не було пневмонії, відхаркувальні засоби можуть спричинити її розвиток.

В’язкість, текучість мокротиння залежать від умов навколишнього середовища та від того, скільки людина п’є. Якщо повітря вологе, а рідини вдосталь, цього може цілком вистачити для природного виведення мокроти.

Призначення протикашльових засобів — спірний момент. У нашій країні їх активно використовують. Однак достовірних доказів їхньої ефективності у дітей немає. Доведено, що діюча речовина декстраметорфан ефективна у дорослих. Також дослідження довели, що мед має більшу протикашльову дію, ніж препарати з цією речовиною. Тому якщо у малюка сильний кашель, можна дати йому мед. Але тільки у тому випадку, якщо дитина не має на нього алергії. Крім того, мед не можна давати малюкам до року — це може призвести до ботулізму.

У нашій країні при кашлі також люблять давати но-шпу. Вважається, що кашель викликають спазми. Однак, по-перше, вони є не завжди, а навіть якщо є, виникають у різних частинах дихальної системи. Наприклад, при ларингіті набрякає та спазмується гортань, а при обструктивному синдромі — бронхи. Лікувати кожен із цих спазмів треба по-різному. По-друге, у дихальних шляхах немає рецепторів до дротаверину — діючої речовини препарату.

Якщо малюк кашляє внаслідок ГРВІ, йому не потрібні ліки. Досить вологого повітря, рясного пиття та меду. Можливо, доведеться зволожувати ніс та підтримувати більш високе положення у ліжку. Це потрібно, щоб слиз із носа не стікав стінками горла, через що кашель може посилюватися. Якщо ж діагноз інший, лікар призначить відповідне лікування.