Вітрянка – антропонозна інфекція, яка передається виключно від людини до людини. Збудником є вірус герпесу людини 3 типу (Varicella-zoster). І хоча він абсолютно не стійкий поза людським організмом, його легко позбавитись дезінфікуючими засобами та він гине за температури 60 градусів, зараження відбувається у більш ніж 90% випадків контакту з хворим.

Вітряна віспа вважається дитячим захворюванням і найбільше поширеним, поступаючись за розповсюдженістю хіба що грипу. Зазвичай діти хворіють не дуже важко, хоча висипка, що дуже свербить, дошкуляє чимало. У суспільстві досить стійко укорінилася думка, що вітрянка – легка хвороба, якою людина має перехворіти в дитинстві, аби не зіткнутися з нею в дорослому віці, коли захворювання протікає важче. Витоки такої думки зрозумілі, проте застарілі – особливо після появи вакцини проти Varicella-zoster, яку було створено тільки у 80 роках минулого століття.

Робити чи ні щеплення від вітрянки дитині, батьки чи опікуни малечі, безумовно, вирішують самі. Тим паче, що щеплення від вітряної віспи не входить в національний календар вакцинації в нашій країні, і вакцину доведеться купувати самостійно за власний кошт. Проте, аби прийняти рішення зважено, варто знати, чим може загрожувати «легка» дитяча хвороба дитині і її оточенню.

Шкірна інфекція

Папули, які виникають у випадку вітрянки, нестерпно свербять, тому дитина не в змозі втриматись і не почухати їх.  І чим менша дитинка, тим важче контролювати цей процес і втримати ручки від дряпання. На місцях, де малеча зішкрябала кірочку, може залишитися шрам, який супроводжуватиме її все життя. А ще гірше те, шо існує реальний ризик потрапляння інфекції в ранку.

Пневмонія

Так, ризик потрапляння інфекції в дихальні шляхи абсолютно реальна, хоча таке і відбувається не часто. Вітряна віспа частково знижує імунітет, у зв’язку з чим можливий розвиток захворювань бактеріальної природи.

Проникнення вірусу в кровоток

Це реальна і досить загрозлива проблема. Ніхто не застрахований від розповсюдження інфекції з кровотоком і враження важливих органів. Серед можливих проблем: енцефаліт, менінгіт (набряк оболонки головного та/або спинного мозку), враження кісток, суглобів, запалення кровоносних судин тощо.

Оперізуючий лишай

Лікування від вітряної віспи не існує, і хоча дитячий організм зазвичай долає вірус і виробляє пожиттєвий імунітет від вітрянки,  герпевірус залишається в ньому назавжди в латентному стані. Проте, він може «прокинутись» в будь який сприятливий для нього момент протягом життя у вигляді оперізуючого лишаю. А це захворювання, на відміну від вітрянки, може повторюватись багато разів.

Групи ризику вітрянки

Звичайна вітрянка небезпечна для немовлят до року, зазвичай дуже важко і часто з ускладненнями протікає у дорослих та підлітків і особливо варто берегтись жінкам при надії. Вірус герпесу долає плацентарний бар’єр та може вразити ще ненароджену дитину. А це – ризик важких ускладнень плода, та порушення його розвитку.

Профілактика та вакцинація від вітрянки

Вберегти дитину ді зараження, якщо в її оточенні є хвора на вітрянку людина майже неможливо. Тож профілактика в основному складається з намагання уникнути такого контакту. Це ж можна екстраполювати на вагітну жінку, яка не хворіла на вітрянку раніше.

Також може трохи допомогти ретельне прибирання з миючими засобами в приміщенні, де перебувала людина хвора на вітрянку, та кип’ятіння всього, що можна прокип’ятити.

Що стосується щеплення – то його роблять живою вакциною двічі – у віці 12-15 місяців, та повторно у 4-6 років. Зазвичай щеплення переноситься відносно легко, його можна поєднати з іншими щепленнями, такими як КПК (кір, паротит, краснуха). Як і будь яка інша вакцина, вона не гарантує, що дитина не захворіє на вітрянку на 100%, проте захворювання протікатиме легше, одужання буде швидшим і без ускладнень.

Після щеплення проти Varicella-zoster virus імунітет виробляється мінімум на 20 років і рятує від оперізуючого лишаю у дорослому віці.

В Україні зареєстрована вакцина від вітряної віспи «Варілрікс», аби отримати більше інформації та прийняти правильне рішення у вашому конкретному випадку, варто звернутись до лікаря, якому довіряєте.

Источники: cdc, acpjournals, phc

Фото: depositphotos