Загальноприйнята практика - нагороджувати дитину за кожну спробу щось зробити традиційними «молодець» і «розумник». У підсумку ми привчаємо її постійно очікувати схвалення. Відніс шкарпетки в прання, поїв, сходив на горщик - молодець! Склав башточку, намалював малюнок, зліпив кульку - розумник! Ти привчаєш отримувати оцінку. Однак у школі навряд чи будуть хвалити лише за одне зусилля. Та й сама ти дорослішому карапузу вже не скажеш за з'їдену котлетку «молодець». Так що тоді робити? - запитаєш ти. - Невже взагалі не хвалити?

Як правильно хвалити дитину

Якщо малюк щось змайстрував і показує тобі, відволічись на хвилинку і зосередь увагу на поробці. Відзнач старання, але не критикуй!

Хвалити! Тому що саме правильна похвала спонукає до розвитку. Все, що від тебе вимагається, - наголошувати на тій позитивній чесноті, яку проявила дитина, помічати її зусилля, бачити особливості.

«Ти дуже старався, малюючи цю картину. Жодної білої плямочки», «Ти була уважною до себе і вчасно встигла на горщик», «Ти терплячий, зміг розкласти за кольорами всю мозаїку»,« Бачу, ти полюбила синій колір, все малюєш лише ним». Можливо, спершу тобі буде здаватися, що твоя похвала звучить занадто незвично і ... навіть нерозумно. Але придивися, як реагує малюк. Він дізнається про себе нове (терплячий, наполегливий) - і приймає це із вдячністю. А головне, більше немає гонки за похвалою, немає цього запитання: «Я молодець?». Дитина отримує більше: розуміння того, чому ж вона молодець.

Переживати невдачу разом із дитиною

Саме попереднє правило про похвалу допомагає нам, батькам, примирити дитину із негативним досвідом програшу. І хоча всім дітям спочатку складно пережити поразку в грі, невдалу спробу щось зробити, допущену помилку, потрібно вчити їх не просто справлятися з негативними почуттями, а і продовжувати і пробувати ще раз. Для цього ми знову ж беремо в помічники ті позитивні якості, які проявила дитина. Але при цьому ще озвучуємо почуття. І на завершення допомагаємо побачити перспективи.

Читай також: Дитина плаче: 10 фраз, які повернуть їй спокій і радість

Ось приклад. «Прикро, що не вийшло перемогти. Але ти намагався. Пам'ятав розташування всіх фішок. Обмірковував кожен свій хід. Ти був зосереджений. Давай подумаємо, що ще потрібно зробити, щоб наступного разу перемогти». Як варіант у випадку повторної невдачі: «Сьогодні ти додала у свою стратегію нове, ти ризикнула і проявила сміливість. Ще нещодавно ти не використовувала цю чесноту. Безумовно, ти стала грати краще».

Такий варіант виключає піддавки. Знаєш чому? Тому що дитина починає цінувати не тільки чесну гру, а і ті навички, яких набуває і після поразки, і в разі виграшу. Вона вже не схильна здаватися у випадку невдач, а наполегливо шукає рішення. Словом, сама себе розвиває.

Фото: shutterstock, depositphotos

Більше корисної інформації ти знайдеш у новому випуску журналу «Твій Малюк» №11 / 2018. Підпишись, щоб бути в курсі новин першою!