Перш ніж вирішувати, як впоратися з ситуацією, розберемося, які побоювання заважають малюкові, що викликає підвищену тривожність. А ще навчимося насичувати дитини увагою на майбутнє і готувати до розлуки залежно від віку.

Чому дитина не відпускає маму?

Оціни свою ситуацію, проаналізувавши типові причини, чому дитина не відпускає маму:

1. Занадто маленька. У багатьох культурах період після народження навіть називають «четвертим триместром вагітності». Крихітка на рівні інстинкту розуміє: без дорослого поруч їй не вижити, тому присутність мами така важлива. Слабшає цей зв'язок ближче до 5 років, а до того будь готовою до сумних емоцій.
2. Боїться світу навколо. Це особливо актуально у віці від 3 років, якщо до цього дитині розповідали страшні історії (про міліціонерів, злого Бабая тощо) або лякали, що залишать через погану поведінку.
3. Відчуває мамин настрій. Часто під час декрету мами залишають дітей, щоб сходити до лікаря, вирішити побутові труднощі тощо. Чим більше ти при цьому нервуєш, тим гірше переносить розлуку малюк.
4. Хоче привернути увагу. Здається, що ти проводиш із крихіткою весь день. Але якщо при цьому мама займається господарством, робить уроки зі старшими, працює, розмовляє по телефону, малюк недоотримує особисту ласку.
5. Хворіє. Під час коліків, прорізування зубів, будь-якого нездужання малюку потрібна підвищена доза турботи від мами.
6. З побоюванням ставиться до іншого дорослого, з яким залишається. Якщо плануєш залишати малюка з бабусею або нянею, почни зі спільних прогулянок, щоб познайомитися і звикнути один до одного, обговоріть звички крихітки, улюблені захоплення.

Знаючи ці фактори, ти зможеш легше відповісти на запитання, що робити, якщо дитина не відпускає маму.

Читай також: 5 ознак голоду у дитини: вчимося розуміти новонародженого

Як створити запас уваги перш ніж залишати малюка?

Якщо дитина не дає проходу, важливо не просто бути поруч із нею, а регулярно приділяти персональну увагу:

• займатися з малюком, розмовляти з ним;
• гратися у рухливі та розвиваючі ігри;
• частіше обіймати й цілувати дитину, щоб вона відчувала атмосферу любові і турботи;
• спостерігати за тим, що робить син або дочка, емоційно підтримувати, заохочувати;
• підкреслювати значимість малюка, питати його думку, ставити запитання, надавати вибір тощо.

Дитина, наповнена увагою значимого для неї дорослого, легше його відпускає за необхідності.

Що робити, коли потрібно залишити дитину на час?

Ось алгоритм, який рекомендують психологи:

1. Обов'язково попереджай дитину, що тобі потрібно відлучитися і вказуй час.
2. Не варто як свідомо ховатися, так і влаштовувати довгі прощання. У 1,5-2 роки малюку простіше тебе відпустити, якщо він не махає біля дверей, а ти цілуєш його в дитячій, де він продовжить гратися з іншим дорослим.
3. Виробляй звикання до інших родичів, залишаючи карапуза з тіткою, хрещеною, дідусем.
4. Починай із коротких виходів у магазин, поступово збільшуючи час, який малюк проводить без тебе.
5. Повертайся вчасно і обов'язково відразу приділи увагу дитині після повернення.

Якщо ти все зробиш правильно: усунеш причини побоювань, наситиш малюка увагою і вірно організуєш похід кудись, дитина поступово звикне до того, що мама - не єдиний значущий дорослий у її житті.

Читай також: Три кроки до самостійності дитини: пройдіть їх разом

Фото: depositphotos.com