Після цих слів в уяві кожної людини вимальовуються свої картинки: хтось відразу ж уявляє, як щодуху гемселить дитину паском; інші вбачають своє неслухняне чадо на щедро розсипаній у кутку гречці; дехто обдумує текст повчально-моральної лекції на три години; особливо ж ображені узурпатори планують грати з дитиною в мовчанку. Хтось упізнав себе? Так от, всі ці та їм подібні методи – найкоротший шлях до розвитку в дитини страху, тривожності, неврозу, невпевненості в собі та нелюбові до себе, психосоматичних захворювань, сприймання батьків у негативному світлі, що виллється їм сповна, коли дитина стане дорослою.
«Якщо ви занадто часто змушували свою дитину плакати, в неї не буде сліз, щоб пролити їх на вашій могилі»
Дорослий чоловік звернувся до психолога із запитанням: «Коли я був маленьким і беззахисним, мій батько часто та жорстоко бив мене. Зараз я дорослий і сильний, а він старий і кволий. Я дивлюся на нього і мені його не шкода, а навпаки, я дуже хочу його набити. Скажіть, будь-ласка, якщо я це зроблю, мені полегшає?». Любі люблячі батьки, згадуйте цю коротку історію, кожного разу, коли вам захочеться проявити агресію по відношенню до своєї дитини.
Як правильно покарати дитину
Для того, щоб покарати дитину за проступок, є низка гуманних правил.
Правило №1. Завжди чітко та недвозначно пояснюйте дитині, що їй дозволено, а що заборонено, з аргументованим поясненням причин. Пам’ятайте, що ДИТИНА – це ЛЮДИНА, така сама особистість, як і ви. Просто ще маленька. А тому відповідь: «не можна, бо не можна» не підходить. Вам би підійшла? Приклад із життя: дитина років п’яти качається на березі моря в піску. Мама каже їй: «Качатися у піску не можна», на що дитина запитує: «Чому? Вчора ж можна було!». Відповідь мами: «Вчора було вчора». За законами якої логіки дитина має зрозуміти, чому вчора було можна, а сьогодні ні? Й чому завтра дозволено те, що не можна сьогодні, але можна вчора? На запитання дитини правильно було б відповісти: «В піску качатися не можна, бо він може потрапити в очі й пошкодити їх. Буде боляче». І якщо не можна, то не можна ніколи.
Читай також: Дитина-ябеда: добре це чи погано?
Правило №2. Всі члени родини, які займаються вихованням дитини, мають дозволяти та забороняти їй одні й ті самі речі. Неправильно, скажімо, коли мама щось дозволяє, а тато забороняє. Вони мають діяти обопільно, як одна виховна команда. По-перше, за такої умови дитина чітко розумітиме, що можна, а що не дозволено; по-друге, якщо цього правила не дотримуватися, дитина почне маніпулювати батьками: «Ти мені забороняєш, а бабуся дозволяє. Значить, вона мене любить, а ти ні». І що тут скажеш?
Правило №3. Караючи дитину за проступок, не посягайте на її честь і гідність. Поважайте дитину, адже ви теж робите помилки, навіть, якщо усвідомлюєте, що робите неправильно. Ставтеся до дитини так, як ви хочете, щоб ставилися до вас.
Правило №4. Покарання має буде адекватним проступку. Тут важко дати конкретні рекомендації в плані того, яку міру покарання за який проступок вважати адекватною. Але, скажімо, якщо дитина обіцяла прийти додому о дев’ятій годині, а прийшла о десятій, навряд чи потрібно запирати її на місяць у кімнаті та не випускати погуляти з друзями.
Правило №5. Обіцяно – виконано. Якщо батьки повідомили дитині, що за здійснений проступок вона понесе конкретне покарання, вони мають так і зробити. Виконання усіх правил сумісно з п’ятим означатиме для дитини, що батьки її люблять, поважають, але вони не слабкі та голослівні, а тому покарають її, як і обіцяли. Тож дитина ставитиметься до батьків із любов’ю і повагою, незважаючи на можливі санкції з їх сторони.
Читай також: Як заохочувати дитину робити добрі справи? Волонтерство для найменших
Що стосується методів покарання за проступок, то найбільш дієвим і гуманним є накладання тимчасового мораторію на задоволення якоїсь потреби дитини. Всі діти, як і дорослі люди, мають якісь потреби. Тут маються на увазі не фізіологічні потреби, спільні для всіх людей: в їжі, відпочинку тощо, а ті, що засновані на інтересі. Так, хтось особливо любить дивитися мультфільми чи грати в комп’ютерні ігри, інші обожнюють стрибати на батуті чи їсти морозиво та ін. Дитині потрібно пояснити, керуючись вище наведеними правилами, що за здійснений нею проступок вона нестиме відповідальність, а саме – на певний період (вказати, який) позбавлятиметься тієї речі, яка приносить їй задоволення. І не потрібно ні зайвих слів, ні зайвих емоцій.
Наш автор і фахівець:
Оверченко Аліна, канд. психол. наук, практичний психолог,
тел.: (099) 041 34 79
Фото: depositphotos
