Діти-сангвініки:
- веселі, життєрадісні, безтурботні;
- енергійні, бадьорі;
- емоції і почуття не глибокі, тому ні до кого сильно не прив’язуються;
- непосидючі, потребують нових вражень;
- неорганізовані;
- швидко та легко адаптуються до нових людей і місць, обставин;
- дуже комунікабельні, легко вступають у контакт із новими людьми, наче знали їх все життя;
- поверхові, через що досить часто змінюють свої інтереси та нахили, але в той же час миттєво забувають образи;
- завдання виконують швидко, але схильні робити в них помилки та не доводити почате до кінця, якщо завдання перестає цікавити.
Особливості виховання дитини-сангвініка
1. Потрібно залучати дитину до різного роду діяльностей, переважно рухливого характеру з метою реалізації його неабиякої енергії. Наприклад, прибирання в домі. Якщо енергія сангвініка не витрачається, йому стає нудно, він починає байдикувати, капризувати.
2. У дітей до раннього підліткового віку (11-12 років) інтереси нестійкі, але сангвініків це стосується у першу чергу. Вони схильні часто змінювати свої інтереси та вподобання. Потрібно постаратися дати їм можливість спробувати реалізувати всі інтереси, які в них виникають, щоб вони могли вибрати, до чого мають більш виражену схильність. По мірі ж дорослішання слід пояснювати сангвініку, що потрібно думати над тим, що йому все таки більше до вподоби та зосередитися на кількох улюблених заняттях. Якщо не виробити в дитини-сангвініка стійкість інтересів, він цілком може вирости дорослим, у якого не буде стійких та глибоких інтересів, що призведе до суттєвих труднощів у виборі професії.
3. Сангвінік легко адаптується, чудово реагує на зміну обстановки, появу нових людей у житті, потребує нових вражень. Тому рекомендується максимально урізноманітнювати життя сангвініка.
Читай також: Дитина занадто сильно засмучується через помилки: як йому допомогти?
4. В силу особливостей нервової системи сангвініки характеризуються неорганізованістю. Вони можуть робити помилки при виконанні різного роду завдань, надаючи перевагу швидкості виконання над якістю. Тож слід коректно коригувати якість виконання дитиною завдань. Наприклад, можна сказати маленькому сангвініку: «Молодець! Ти швидко склав пазли. Давай перевіримо, чи все ти зробив правильно». Якщо робота виконана якісно, дитину слід похвалити ще раз. Якщо ж ні, слід сказати: «Я бачу тут помилку. Придивися уважніше й ти також її побачиш. Її треба виправити. Я знаю, що надалі ти складатимеш пазли більш уважно».
Якщо виконувати з дитиною корекцію систематично, надалі вона стане робити це автоматично, розвинувши в собі більшу уважність і відповідальність при виконанні завдань, що добре послужить їй у майбутньому, в тому числі професійному, житті.
Наш автор і фахівець:
канд. психол. наук,
практичний психолог
тел.: (099) 041 34 79
Фото: depositphotos
