Дитина-шопоголік: як не можна виховувати?

Ми всі періодично відвідуємо магазини. Проте деякі з нас шанують цей вид проведення часу як особливе задоволення, яке хочеться повторювати знову і знову, незалежно від реальної потреби в покупках

Шопінг - англійське слово, з властивим цій нації лаконізмом і влучністю позначає похід за покупками.

У американців і англійців є й таке словосполучення: window shopping - тобто розглядання вітрин. Це дуже поширений вид відпочинку, - пояснює психолог Олена Корнєєва.

До цієї залежності схильні не тільки жінки, а й чоловіки, хоча традиційно прийнято думати, що пристрасть до покупок - чисто жіночий «вид спорту». Тобто в основі шопінг-залежності лежать властиві всім людям (а не одній тільки статі) психологічні феномени.

З чого все починається?

Купувати приємно. Це нормально і зрозуміло. Тоді що вважати відхиленням від норми - одним з видів психологічної залежності - шопінг-залежністю?

Все, що допомагає нам задовольняти наші природні потреби - це необхідні покупки. Їжа, одяг, меблі та інше становить матеріальну сторону нашого життя, забезпечуючи нам затишок, захищеність, ситість і задоволеність існуванням. Ця дуже важлива частина життя охоплює базові потреби людини.

Читай також: Виховання дитини: фрази, які не можна говорити дітям

Зовсім інша справа - все, що робить покупки більш привабливими, ніж просто купівля чогось необхідного. Це вже область зовсім інших потреб - потреб в естетичному задоволенні від діяльності та творчості (адже прикрашання життя за допомогою красивого одягу або інтер'єру - теж творчість). Людині властиво прагнути до краси і проявляти свою внутрішню красу в повсякденній активності. Ось чому нам так подобаються будь-які красиві речі, і сам процес прикрашання будинку, робочого місця, дворика, де ми живемо. Ми добре знаємо, що всі ці красиві дрібнички марні з точки зору життєво-важливих потреб, і все ж готові створювати їх самі або купувати, часом дуже дорого. І це нормально.

Сім'я робить покупки

І вже зовсім щось окреме - псевдо-потреби. Що це таке? Це коли, наприклад, тобі зовсім не потрібен тридцять п'ятий за рахунком жакет, але ти пристрасно хочеш його купити. Або: тобі зовсім не потрібно в магазин, тому що на даний момент все є. Проте, сама не знаючи чому, проходячи повз строкаті вітрини, ти не можеш встояти перед спокусою зайти всередину. В основі такої поведінки і лежать псевдо-потреби: «не знаю, навіщо мені це потрібно, але знаю, що страшно цього хочу». Саме псевдо-потреби і змушують своїх «жертв» здійснювати «невмотивовані» набіги на магазини, схожі на алкогольні запої.

Звідки беруться псевдо-потреби?

За будь-якою псевдо-потребою ховається потреба справжня. Тобто справжня потреба ніби шукає собі манівці для задоволення. Як правило, це потреби в любові, визнанні або безумовному прийнятті. Ці потреби властиві всім людям і є актуальними практично протягом усього людського життя. Вони можуть «відійти на задній план» лише тоді, коли виникає ситуація небезпечна для базових потреб. Наприклад: опинившись у пустелі, де немає води та їжі, ти з легкістю віддаси цінну річ в обмін на флягу води і нехитрі харчі. Це ілюструє те, як змінюється ієрархія потреб зі зміною ситуації, і як актуальні потреби стають неактуальними або навпаки.

Як не потрібно виховувати дітей?

А чому ж тоді саме шопінг стає такою псевдо-потребою, за якою ховаються потреби справжні? А тому, що більшості з нас «пощастило» з дитинства виховуватися в традиціях, де вираженням любові є подарунок, де вважається, що любов потрібно заслужити, зробивши щось матеріальне - те, що можна помацати. Ми з дитинства засвоюємо, що визнання гідні лише успішні люди (в дитинстві ця успішність вимірюється гарною поведінкою, оцінками в школі, читанням віршів перед гостями). Подарунки дітям - це спосіб моделювання їх поведінки. «Будеш слухняною - отримаєш ляльку. Не будеш - так і залишишся без подарунка »(дитина чує:« залишишся без любові »). Але ж любов і безумовне прийняття для дітей - це життєво-важлива потреба. Це як для нас, дорослих - їжа і вода. Діти залежать від нас, від нашого ставлення до них. Так дітей привчають вимірювати любов матеріальними цінностями.

Як правильно?

Зрозуміло, перш за все - усвідомлювати власні потреби в любові та безумовному прийнятті, і задовольняти їх адекватно. Це ж справедливо і для відносин з дітьми: не "купуй" їх любов подарунками, а обмінюйся любов'ю відкрито за допомогою слів, турботи і душевної близькості. Хочеш визнання і поваги інших людей - займайся своєю справою, досягай успіху в ній. При цьому ти отримаєш і всі підстави для самоповаги. Цінуй і заохочуй захоплення дитини, води її на гуртки та секції - таке хобі може допомогти малюку знайти себе. Хочеш безумовного прийняття - цінуй друзів, які будуть приймати тебе з усіма недосконалостями і недоліками. Заохочуй дружбу дитини, запрошуй додому дітей. Більше проводьте часу разом, грайтеся, ходіть у кіно, візьміть самокат для дитини на прогулянку, катайтеся на роликах, гуляйте на свіжому повітрі. Адже любов насправді виражається в приємних і не матеріальних речах.

фото: depositphotos.com

Сервіси

Календар щеплень

Індивідуальний графік щеплень для малюка

Розрахувати

Календар вагітності

Все що ти хотіла знати про вагітність

Розрахувати

Таблиця прикорму

Дізнайся як правильно вводити прикорм

Подивитися

Нове на сайті

Щеплення проти туберкульозу в пологовому: навіщо робити дитині БЦЖ? Пояснюють в МОЗ

Наша Адель! Лілія Ребрик народила третю дитину. Перше фото та привітання

Допомога родинам з дітьми від держави: які послуги можна оформити онлайн

Куди сходити з дитиною у вихідні 16-17 березня: дитяча афіша Києва

Що робити при підозрі на скарлатину у дитини і як лікувати

Що почитати дитині: добірка добрих книжок для читання батьками дітям