У людей це трапляється частіше, ніж у інших тварин, і цей процес пов'язаний із втратою поживних речовин та завдає фізичних незручностей. Тож у чому сенс цього рідкісного біологічного процесу?
Щоб відповісти на це питання, почнемо з вагітності. У цей період ресурси організму витрачаються з розумом для формування придатного для плоду середовища: усередині матері створюється «укриття», щоб вигодувати зростаючий організм дитини. Тому вагітність завжди дуже хвилююча.
Ризики вагітності людини
Але це тільки квіточки. У ході вагітності виявляється, що організм матері входить у конфлікт із організмом дитини. Як і всі живі істоти, у процесі еволюції людина навчилася передавати гени. Для матері це означає, що вона має забезпечити рівні умови для всього свого потомства. Але в матері та плоду набір генів не однаковий. Від батька плоду теж дістається частина генів, і ці гени можуть забезпечити власне виживання, витягуючи з ресурсів організму матері часто більше, ніж їм належить. Цей еволюційний конфлікт інтересів для матері і ще не народженої дитини схожий на біологічне «перетягування каната», яке розігрується в утробі.
Одним із факторів, що сприяють внутрішньоутробним «розбіркам», є плацента, ембріональний орган, що зв'язує плід із кровообігом матері та живить його в процесі зростання. У більшості ссавців плацента обмежена оболонкою з материнських клітин. Ця оболонка дозволяє матері контролювати надходження поживних речовин до плода. Але у людей і ще деяких видів плацента безпосередньо пов'язана з кровоносною системою, що забезпечує прямий доступ до кровотоку. Через плаценту ембріон накачує артерії матері гормонами, які дозволяють судинам закриватися, забезпечуючи приплив багатої поживними речовинами крові.
Маючи необмежений доступ до крові, ембріон може виробляти гормони, які підвищують рівень цукру в крові, розширюють артерії та ведуть до зростання кров'яного тиску матері.
Читай також: ТОП-7 ознак овуляції та високої ймовірності зачаття
Місячні як метод очищення організму
Більшість ссавців здатні при необхідності зробити викидень або резорбцію плода, але у людей, як тільки ембріон приєднується до системи кровопостачання, обрив такого з'єднання може спричинити кровотечу. Якщо ембріон погано розвивається або вмирає, це наражає організм матері на небезпеку. У міру зростання потреб ембріона в ресурсах організм матері відчуває підвищену втому, зростання кров'яного тиску та наражається на ризик виникнення діабету та пізнього токсикозу. Через всі ці ризики вагітність — це завжди величезне, а часом навіть небезпечне випробування. Тому організм повинен піддати ембріони ретельній перевірці, щоб зрозуміти, чи можуть деякі з них становити ризик. Ось тут нам і знадобиться менструація.
Вагітність починається із процесу, званого імплантацією. Ембріон прикріплюється до ендометрію, або внутрішньої оболонки матки. У процесі еволюції ендометрій сформувався в такий спосіб, щоб ускладнити процес імплантації, тому виживають лише здорові ембріони. Але саме так відбираються найсильніші та здатні до прикріплення ембріони, завдяки чому еволюційний ланцюг замикається. Ембріон входить у складний, чітко спланований за часом гормональний діалог, у результаті якого ендометрій «дозволяє» імплантацію.
Читай також: Що таке біохімічна вагітність, і чому не варто панікувати
А що відбувається, якщо ембріон не пройде випробування? Він може спробувати прикріпитись і навіть частково проникнути в ендометрій. Але в міру поступового відмирання ембріона організм матері може наражатися на ризик інфекцій, весь цей час ембріон може подавати гормональні сигнали, що шкодять її тканинам. Організм справляється з цією проблемою, просто усунувши всі можливі ризики. Коли овуляція не закінчується успішною вагітністю, матка позбавляється шару ендометрію, а також від усіх незапліднених яйцеклітин, хворих, вмираючих і мертвих ембріонів. Цей захисний процес і відомий як менструальний цикл, який закінчується менструальною кровотечею.
І ця біологічна особливість — хоч би якою дивною вона здавалася — дозволяє нам триматися курсу на продовження роду людського.
