Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина повинна бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Завжди потрібно надавати довідки в суд, щоб довести, що поїздка за кордон відповідає інтересам дитини
Стаття 11 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 покладає на державу зобов'язання вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і поверненням дітей з-за кордону. Тому передбачено ряд процедур, які гарантують безпеку дитини.
Відповідно до цілей Гаазької конвенції, один із батьків (або інша особа, якій належать право піклування про дитину) не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини або взяти дитину на необмежений час у інше місце, зокрема вивозити її в іншу державу або не повертати дитину до держави її постійного проживання. Тимчасовий або постійний виїзд дитини за кордон повинен відбуватися тільки за погодженням із батьком/мамою, якщо він/вона не позбавлені батьківських прав.
Тому, відповідно до положень ст. 141 Сімейного кодексу України, мати / батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливають на обсяг їхніх прав, а також не звільняють від обов'язків щодо дитини.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» вступив у силу 28.08.2018. Ним передбачено нові правила відвідування дитиною інших країн, це положення прописано в новій редакції Сімейного кодексу України: ч. 5 ст. 157: «Той із батьків, із яким за рішенням суду визначено або за висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на термін до одного місяця і більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, художніх, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, якщо:
- За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості по сплаті аліментів;
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє важкими перинатальними ураженнями нервової системи, тяжкими вродженими вадами розвитку, має рідкісне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу, гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала важкі травми, якій потрібна трансплантація органу, паліативна допомога, підтверджена документом, виданим лікувально-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я».
Чи можу я вивезти свою дитину за кордон, якщо з нею не проживаю?
«Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, не ухиляється і належним чином виконує батьківські обов'язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення тому з батьків, з ким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, художніх, туристичних, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з ким проживає дитина, нотаріально завіреної згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний термін із моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини і у якого відсутня заборгованість по сплаті аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого із батьків ».
Де взяти довідку про наявність заборгованості по сплаті аліментів?
Довідка про наявність заборгованості по сплаті аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Що робити, якщо другий із батьків не дає згоди на виїзд дитини за кордон?
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного із батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Для цього у суд потрібно надати всі документи, що доводять мету поїздки, її терміни, і обов'язково потрібно, щоб представником третьої особи були органи опіки та піклування.
Читай також: Перевір закордонний паспорт! Чому українці з дітьми не можуть виїхати в Європу
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 27 Європейської Конвенції про права дитини від 20.11.89 р., ратифікованої 27.02.91 р., за яким держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Тому завжди потрібно надавати довідки в суд, щоб довести, що поїздка за кордон відповідає інтересам дитини.
Наш автор і фахівець:
Вікторія Вікторівна Гусакова,
юрист
Фото: depositphotos
