Чомусь прийнято вважати, що з хлопчиками-двійнятами дуже складно. Але родина Терещенків, як мені здається, повністю руйнує цей дивний міф. Не віриш?
- Перша думка після того, як дізналися, що буде двійня?
Двійнята? Ха! Мені лікар спочатку сказав, що, швидше за все, трійня, бо рівень гормонів для мого терміну був дуже високим. Я відразу зателефонувала чоловіку, тому що ця вагітність - це наш спільний довгий шлях. Ми були щасливі і схвильовані одночасно! Мені хотілося кричати про своє щастя кожному, але разом із цим розуміла всю серйозність ситуації.
Читай також: Київське сімейство з трійнею: як живеться батькам малят Кущенко?
- Яке найбільше відкриття чекало після народження двійні?
Напевно, що двійнята можуть жити в різному режимі, поки їх не привчити до іншого. Перший місяць кожен із них спав, їв, плакав, не спав тоді, коли йому хотілося! Годування раз на три години незалежно від часу доби перетворилися на якесь замкнуте коло: погодували - поносили стовпчиком - переодягли - баночки простерилізувати .... І тут прокидається другий. Поки не вийшли на спільний режим, мені здається, я не спала і не їла.
- Хто найбільше допомагав після пологів і допомагає зараз?
Це, безумовно, моя мама. Ми жили перший рік життя дітей у моїх батьків, та й зараз, коли ми приїжджаємо до них, то відчуваю себе на відпочинку. Мама завжди повторює: «Я знаю, як це бути без допомоги, і як хочеться в молодість поспати».
І, звичайно, мій чоловік виконував свої обов'язки на всі 200%. Він тоді і зараз по можливості дає мені час поспати і поїсти.
- Які побутові помічники знадобилися найбільше?
Я шкодую, що не купила стерилізатор і заколисувальний центр. Також дізналася, що є спеціальний апарат для приготування суміші. Без чого було б важко: пароварки Авент, розвиваючих килимків, стільчиків для годування, ходунків.
- Чи вплинула черговість появи дітей на світ на їх характер?
Якщо і вплинула, то я не знаю, яким чином. Характери і темпераменти різні. Макар - дуже чутливий і ніжний, Захар - емоційний фантазер і реготун.
- Суворо поділяєте речі дітей чи все у них спільне?
Все спільне, крім засобів особистої гігієни, звичайно. Але вони і самі з року прекрасно розуміють, де чиє. Якщо, наприклад, відразу визначити, що ось жовта машинка (рушник, стільчик для годування, велосипед) - це твоє, а зелене - братика, то, як правило, хлопчики вже не претендують на речі один одного.
Читай також: «Це вам не в палаючу хату ввійти!» Марина Вільк про особисті відкриття після народження двійні
- Чи купуєте дітям одне й те ж? Чому?
Вони абсолютно різні, відповідно і різні речі їм личать. Намагаюся купувати речі різних кольорів, але, наприклад, колготки, футболки та домашній одяг я не сортую: який вхопила, такий і одягла. Тим більше останнім часом вони самі вибирають, що одягнути.
- Чи виходить розділяти увагу між дітьми і приділяти час кожному окремо? І чи потрібно це?
Оскільки ми відразу жили з батьками, то увагою діти не були обділені. Завжди було кому з кожним із них погратися, почитати книгу або просто поносити на ручках. Ближче до трьох років хлопчики стали гратися разом, тому можна з ними гратися повноцінно, коли ніхто не перетягує на себе увагу.
Віта Терещенко,
мама хлопчиків-двійнят
Макара і Захара
Фото: https://www.facebook.com/vita.tereshchenko