К сожалению для родителей, ребенок не может все время быть паинькой. Иногда кроха кричит, вредничает, ноет. Быть может, у него возрастной кризис, а может, просто плохое настроение. Как бы там ни было, советуем ввести в его «литературное меню» следующие стишки, они помогут воспитанию без стресса.
Алексей СТАРИКОВ
Мальчик Ой
Жил на свете мальчик Ой.
Был он вроде нас с тобой,
Но в отличие от нас
Ойкал чаще в десять раз.
Встанет утром мальчик Ой,
Тронет пол босой ногой:
«Ой! — кричит он.— Подо мной
Пол ну просто ледяной!»
Умывался мальчик Ой
Только тёплою водой,
Но и тут кричал всегда:
«Ой, горячая вода!»
Ойкал также мальчик Ой
Очень часто за едой —
То и дело слышно: «Ой!
Хлеб невкусный! Суп плохой!»
А выходит Ой гулять —
Слышно «ой» да «ой» опять:
«Ой, собака! Ой, боюсь!
Лучше я домой вернусь!»
Позовут его домой —
Начинает хныкать Ой:
«Ой! — разносится опять. —
Ой! Хочу ещё гулять!»
Вот какой был мальчик Ой!..
Ты, конечно, не такой,
Хоть, наверное, порой
Поступаешь сам, как Ой?
Грицько БОЙКО
Вереда
Мала мама одинця,
Одинця-мазунця.
Мамі з ним була біда:
Одинець був вереда.
Вереда вередував,
Всім спокою не давав:
І бабусі, й тьоті Ірі,
І сусідам по квартирі.
Навіть котику-воркотику Малому
Від плачу тікать доводиться із дому,
А горобчики сміються у садах:
— Цвір-цвірінь! Уже проснувся вереда!
Ось у ліжку він сидить,
В стінку стука: — Мамо, йди!
Іди сюди! Візьми на руки! —
Хлопець дриґає ногами,
Обливається сльозами
І подушку обніма: — Ма-ма-ма!
Стала мама умивать одинця, —
Репетує мазунець без кінця!
Кулачками тре він очі:
— Я вмиватися не хочу!
Теплої води нема! Ма-ма-ма!
Мама мило червоненьке узяла,
Вереду свого вмивати почала.
Знову плаче: — Я не хочу!
Ой, заходить мило в очі!
Не намилюй!Не вмивай!
Ай-ай-ай!
Стала мама вереду утирать,
Вереда давай ще дужче кричать.
Він до лоба приклада кулачок:
— Ой, колючий рушничок, рушничок!
Ти мене не обдирай,
Ти гладеньким витирай!
Ай-ай-ай!
Мама супу із каструлі Налила,
Мама ложку вередулі подала.
— Нащо ложка? Забери ти!
Хочу суп з тарілки пити! —
І руками обома
Він тарілку підніма.
— Ма-ма-ма!
Враз за шию потекло —
Гаряче!
Верещить він:
— Ой пече! Ой, пече! —
Як затупає ногами,
Та до мами із сльозами:
— Суп гарячий... їж сама!
Дай того... (чого нема!)
Ма-ма-ма!
Ось бабуся вже зайшла
До кімнати,
Булку з маком принесла
Для внучати.
— Я не хочу їсти так!
Виберіть із булки мак!
Чом варення в ній нема?
Ма-ма-ма!
Вереда усе кричить,
Не змовка:
— Ви з вареннячком спечіть
Пиріжка!
Яз варенням хочу їсти,
Тільки так, щоб був без тіста,
А начиночка сама!
Ма-ма-ма!
Стала мама одягать вереду,
Вереда галасувать: — Не піду!
Хочу дома я сидіти!
Вже набридло мені літо!
Хочу, щоб була зима!
Ма-ма-ма!
Мама слоника купила
Заводного.
Вереда горла щосили:
— Не такого!
Я не хочу заводного!
Ти купи мені живого,
Із ногами чотирма!
Ма-ма-ма!
Він із мамою гуляв у саду.
Хто проходив — впізнавав вереду.
Знов розплакався синочок:
— Мамо! Хочу в дитсадочок,
Гратись з дітками всіма!
Ма-ма-ма!
А йому відповіли Малюки:
— Ну, навіщо вереда нам такий?
Ні, не візьмемо тебе ми сюди:
В дитсадочок нам не треба
ве-ре-ди!
Почитай их малышу, а после спроси: «Как думаешь, мальчик Ой (или Вереда) вел себя хорошо? Почему так нельзя делать?» Как минимум, кроха задумается, а то и вовсе узнает в непослушном ребенке себя. Благотворный эффект от прочтения гарантирован в любом случае!
ЧИТАЙ ЕЩЕ Что читать ребенку в разном возрасте
