Цей метод є рекомендованим ВООЗ та широко використовується у всьому світі – він знайшов своє втілення у більше, ніж 70 державах світу, зокрема у Данії, Швеції, США, Канаді, Франції та інших.
Дослідження виявили низку життєво важливих переваг даного методу виходжування. Понад 300 лікарняних досліджень порівнювали догляд в інкубаторі з методом «кенгуру» як у країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах. Для стабільних новонароджених більшість досліджень показали, що метод «кенгуру» має певні переваги порівняно з доглядом в інкубаторі, а саме:
- підтримання адекватної температури тіла;
- зменшення випадків зараження внутрішньолікарняними інфекціями або інфекціями, які передаються із лікарняного середовища;
- збільшення тривалості виключно грудного вигодовування;
- поліпшення набору ваги дитини;
- отримання більшої компетентності матері та всієї сім’ї в догляді за немовлям.
- Усе це було досягнуто з нижчими витратами, ніж обслуговування в інкубаторі.
Аналіз 35 досліджень метода «кенгуру» продемонстрував багато позитивних результатів. Порівняно зі звичайним доглядом за новонародженими, метод «кенгуру» зменшує:
- гіпотермію (знижена температура тіла);
- кількість важких захворювань малюка;
- кількість захворювань нижніх дихальних шляхів;
- тривалість перебування в лікарні;
- летальність після виписки;
- важкі інфекції/сепсис;
- кількість зараження внутрішньолікарняними (нозокоміальними) інфекціями.
Метод «кенгуру» покращує показники:
- ваги і довжини малюка;
- окружності голови немовляти;
- грудного вигодовування;
- емоційного зв’язку матері з дитиною;
- задоволеності матері способом догляду за малюком.
Як працює метод кенгуру?
Малюка, на якому одягнений лише підгузок, примотують до матері тканиною, слінгом чи спеціальним бандажем таким чином, щоб верхній край тканини опинився під вухом немовляти. Це дозволяє правильно розташувати голову та шию дитини та запобігає перекриванню верхніх дихальних шляхів під час сну.
Застосування методу «кенгуру» також регламентується Наказом МОЗ України №584 від 29.08.2006 як обов’язкового серед закладів, які є дружніми до дитини. Проте, на жаль, досі цей метод не є інтегрованим повноцінно - деякі заклади користуються лише окремими елементами методу «кенгуру».
Чому ж тоді, якщо догляд за малюками методом «кенгуру» напрочуд ефективний, він не практикується повсюдно? Цьому є кілька причин:
- Переконання чиновників, викладачів медичних факультетів і медичних працівників у тому, що догляд у відділеннях неонатології за передчасно народженими та малюками з малою вагою при народженні має обмежуватися лише інкубаторами. Не обізнані з цим методом, вони можуть занижувати цінність методу «кенгуру», а впливові експерти чи викладачі медичних факультетів можуть опиратися змінам.
- Сім’ї, можливо, ніколи не стикалися з інформацією про виходжування малюків методом «кенгуру», а тому не розуміють доказовості використання його як методу лікування. Часто матері й інші члени сім’ї бояться піклуватися про тендітних малюків. Мами можуть почуватися збентеженими через оголення власного тіла. Загалом молоді батьки схильні вважати виходжування малюків методом «кенгуру» заскладним процесом, у той час як вони мають побутові клопоти, роботу, старших дітей.
- У деяких закладах не можуть відмовитися від застарілих методів - стабільних, передчасно народжених дітей і немовлят з низькою вагою відокремлюють від матерів та госпіталізують у відділення для догляду за новонародженими для спостереження, годують молочними сумішами. Стабільних дітей, народжених шляхом кесаревого розтину (і народжених у термін, і «поспішайчиків»), часто доглядають однаково. Національна чи лікарняна політика може обмежувати доступ матерів і сімей до відділень догляду за новонародженими, унеможливлюючи впровадження методу «кенгуру».
- Конфлікт інтересів. Порушення Міжнародного кодексу маркетингу замінників грудного молока: наприклад, поширеним явищем є маркетинг дитячих сумішей або надання безкоштовних зразків персоналові в лікарнях.
- Відчуття браку часу й фізичного простору. Через велике навантаження працівники лікарні можуть вважати, що робота з родинами для підтримки методу «кенгуру» є тягарем. Лікарні часто не виділяють приміщення і матеріально-технічну підтримку для матерів і немовлят для практики методу «кенгуру».
- Відсутність або мала кількість тренінгів і загальної підтримки методу «кенгуру». Метод «кенгуру» може бути не включеним у курс навчання під час підготовки чи підвищення кваліфікації медичних працівників. Урядова політика і навчальні плани не включають метод «кенгуру». Ефективні тренінги, що базуються на отриманні практичних навичок, недоступні, а наставництво і підтримка медичного персоналу після навчання - обмежені.
Можуть бути й інші причини, які часто включають помилкові уявлення, скептицизм, страх і культурні фактори.
Читай також: Що таке розширений неонатальний скринінг і як його проводять немовляті
Метод «кенгуру» є ефективним, безпечним і простим методом, він є гідним того, аби повноцінно функціонувати в нашій державі, адже мамині обійми - найдієвіший з існуючих інструментів для виходжування «поспішайчиків».
Авторка: Ольга НИКОЛЮК – сертифікована слінгоконсультантка, членкиня ГО «Всеукраїнська асоціація слінгоносіння», авторка слінгоблогу O_Sling.
