Вересень – пора фруктового достатку, час підготувати організм до зимових холодів і наситити його вітамінами та мінералами зі свіжих плодів. Груші займають достойне місце серед своїх плодових родичів, таки як яблука, сливи, персики тощо. Тож давайте розберемося, чому саме груші варто споживати в сезон їхнього дозрівання, та в чому користь жовтих (і зелених, до речі, теж) плодів для дітлахів і їхніх батьків.

Збалансований вітамінний склад

Як ї інші плоди, м’якоть груш містить чимало аскорбінової кислоти, а як відомо, вітамін С не зберігається в організмі і потребує постійного поповнення. Цей вітамін виконує дуже багато функцій – це і засвоєння заліза, і зміцнення стінок капілярів, допомагає попередженню катаракти, приймає участь у виробленні колагену тощо.

Груша є чудовим джерелом вітаміну В9 (фолієва кислота), чудовим джерелом якої є груша, просто необхідна під час вагітності, але не менше вона важлива для дітей, бо вона важлива для утворення еритроцитів та лейкоцитів і кровотворення загалом. А ще – підсилює захисні сили організму.

В м’якоті груш міститься ще чимало вітамінів, серед яких – А, групи В, Е, РР. І хоча кількисний вміст цих нутрієнтів не надто великий, вони співіснують у ідеальних для засвоєння пропорціях.

Скарби мінералів

Мікро та макро елементи – це те, що необхідно дітям і дорослим не менше за вітаміни, і саме в них найбільша користь груш. Тож, розберемо, що саме отримає організм, якщо ми з’їмо солодний плід.

Калій – цього мінералу в грушовій м’якоті чимало, нехай і трохи менше, ніж в бобових чи авокадо. Калій необхідний для роботи м’язів, в тому числі і серцевого, важливий для здорових нирок, нервових клітин тощо.

Кальций – важливість цього мінерала для дитячих кісток, зубів та розвитку в цілому, знають, мабуть всі батьки. Тож, груша – чудове джерело кальцію, на додаток до молочних продуктів.

В мінеральному букеті груш також знайшли залізо, магній, натрій, фосфор, йод, цинк і ще чимало. Вміст кожного з них залежить від сорту плодів, умов вирощування та часом, від ступеню стиглості.

Що ще корисного в грушах

Цікаво, що груша, зазвичай, більше солодка, ніж яблуко, хоча вміст цукру у цих фруктів суттєво не відрізняється. А ще, вона напрочуд поживна, не зважаючи на досить низьку калорійність. Такий парадокс робить грушу бажаною їжею для тих, хто не бажає гладшати і для маленьких діток. До речі – груші дуже рідко викликають алергічну реакцію, хоча, пропонуючи фрукт малятам, все одно варто бути обережними.

Клітковина – одне з найбільших надбань груш. Саме пектини та дубильні речовини допомагають виживати і щасливо функціонувати корисним бактеріям кишківника, в комплексі з калієм, харчові волокна покращують перистальтику і збільшують можливості засвоєння і травлення їжі. Проте, вміст дубильних речовин (вони надають терпкого присмаку) може бути завеликим для малюків, особливо в недозрілих плодах.

Як давати груші дітям і з якого віку

Лікарі вважають, що для першого прикорму груша не найкращий варіант, проте і не забороняють також. Вперше спробувати грушу малюк має у вигляді термічно обробленого пюре, після 6-7 місяців, коли малюк вже спробував овочеве пюре та кашу. Вводити варто так, як і будь який інший новий продукт – починати з невеличкої кількості, спостерігаючи за реакцією організму.

Після 8 місяців можна дати дитині спробувати свіжу грушу, очистивши її попередньо від шкірки, яку важко буд прожувати маленькими зубками. Дитині старшого вік – після 2-3 років, варто пропонувати грушу як є – ретельно вимиту і зі шкуркою, яка також містить чимало корисного, зокрема – речовини флаваноїди, які укріплюють стінки судин і покращують процес кровотворення.

Але, як і з будь яким іншим продуктом, важливо дотримуватись здорового глузду і обмежувати кількість. Завдяки чималому вмісту клітковини та танінів, груши можуть викликати здуття і дискомфорт в дитячому животику.

Пюре з груш для прикорму

З 6 місяців

Свіжу стиглу грушу без пошкоджень добре вимити, очистити від шкірки, видалити серцевину та всі тверді часточки (склереїди), які іноді трапляються в м’якоті фрукта. Нарізати довільними шматочками і скласти в сотейник. Додати півсклянки чистої води (кількість води залежить від розміру груші), поставити на невеликий вогонь. Довести до кипіння, накрити кришкою і тушити на маленькому вогні до м’якості.
Викласти шматочки груші, поки вони ще теплі, в окрему посудину і збити блендером. Грушовим відваром, що залишився, розвести пюре до потрібної дитині консистенції.