Навіщо ртуть та алюміній у вакцинах і на скільки вони безпечні. Розповіли у МОЗ

Більшість лякалок антивакцинаторів засновані на тому, що вакцини небезпечні, бо містять різноманітні хімічні складов, як то ртуть, алюміній тощо. Звучить переконливо, частково є правдою, і на необізнану людину діє безвідмовно. А що ж насправді?

Тож варто розібратися, що саме містять сучасні вакцини і чому закиди противників захисту дітей від вакцинокерваних інфекцій є маніпуляцією розповіли у МОЗ.

  • Антибіотики. Додатковими компонентами вакцин найчастіше є антибіотики (неоміцин, стрептоміцин) в залишковій кількості та стабілізатори (желатин, цукри). Перші пригнічували ріст непотрібних бактерій під час виробництва вакцини. А другі дозволяють вакцині протягом періоду придатності залишатися стабільною, не псуватися і, таким чином, залишатися дієвою та безпечною.
  • Ад’юванти. Це саме ті сполуки, які особливо полюбляють використовувати в своїх страшилках антивакцинатори. Ад’юванти, це речовини, які посилюють імунну відповідь на антиген з вакцини. До них належать оксиди чи солі алюмінію, які дитина в значно більшій кількості отримує з їжі, води та навіть маминого молока.
  • Вакцини на кшталт АКДП (вакцина проти кашлюка, дифтерії, правця) чи АДП/АДП-М (вакцини проти дифтерії та правця) містять речовини для знешкодження токсинів (найчастіше формалін). Його кількість в дозі вакцини мізерно мала, аби якось помітно вплинути на організм навіть немовляти. А ось в корпусних меблях формаліну значно більше.

  • Методи генетичної інженерії справді застосовуються у виробництві низки вакцин (наприклад, проти гепатиту В, ротавірусної інфекції чи ВПЛ-інфекції) та створенні векторних або на основі нуклеїнових кислот вакцин (наприклад, проти COVID-19), які ніяк не можуть стати частиною наших хромосом чи їх змінити. В них на те буквально немає приладдя. А от справжні віруси в нашу ДНК можуть вбудовуватися (ВІЛ, вірус папіломи).
  • Ртуть. У «неживій» вакцині проти грипу та у флаконах вакцин на багато доз є тіомерсал, який містить солі ртуті. Він є консервантом, який запобігає псуванню вакцини протягом кількох годин-днів користування. З організму людини солі ртуті виводяться за 3-7 днів. Кількість тіомерсалу, яка потрапляє з вакциною в організм, є набагато меншою у порівнянні з його токсичною дозою.
  • Вакцина може містити складові клітин середовища для вирощування вірусів для вакцин. Дійсно, культуру клітин чи курячі ембріони (яйця) використовують для вирощування вірусів. Та навряд чи цілі, ще й живі клітини можуть трапитися у вакцині, яка пройшла низку очищень. І, так, коли ви їсте омлет чи котлету, ви їсте курячі ембріони та клітини інших тварин.

Читай також: 10 небезпечних інфекцій, від яких можна захистити дитину безкоштовно. Календар вакцинаці

Який можна зробити висновок?

Усі компоненти вакцин виконують свою функцію, аби вакцина була дієвою та безпечною упродовж всього терміну використання. Без них вакцини були б непридатними до масового застосування. На додачу, всі вакцини, що використовуються, пройшли тривалі й прискіпливі лабораторні та клінічні дослідження, які підтвердили їхню безпечність. Вакцини – безпечні. Хвороби – ні.

Фото: depositphotos

Сервіси

Календар щеплень

Індивідуальний графік щеплень для малюка

Розрахувати

Календар вагітності

Все що ти хотіла знати про вагітність

Розрахувати

Таблиця прикорму

Дізнайся як правильно вводити прикорм

Подивитися

Нове на сайті

Як виховати у дитини здорові харчові звички з раннього віку: прості та дієві поради

Як заохотити дітей до читання: корисні поради від дитячих письменниць

Готуємо миколайчики: 3 простих рецепта традиційного печива до Дня святого Миколая

Дитяча афіша на вихідні 30 листопада – 1 грудня: куди сходити з дитиною в Києві

Епічна подорож продовжується: у Києві відбулася прем'єра анімації Ваяна-2 від Disney

День святого Миколая: куди сходити з дитиною в Києві та Україні