Ревнувати може не тільки син. По досягненню певного віку в дочки може виникнути бажання «вийти заміж за тата», навіть фліртувати з ним вона починає по-дорослому ... Чи нормальна така поведінка? Чи варто хвилюватися і терміново бігти з дитиною до психолога? Або ж дитинка переросте? А як поводитися батькам? На ці та інші питання нам відповіла наш фахівець: психоаналітик і практичний психолог Ольга Корбут.

Я спробую пояснити «процес ревнощів», з яким стикається майже кожна сім'я. Але для цього мені потрібно трохи повернутися до відкриття, який зробив З. Фрейд у 20 столітті, і за що довго і наполегливо піддавався критиці та засудженню. За що ж? За те, що він першим заговорив про дитячу сексуальність і її прояви: діти і сексуальність, діти й інцест, діти та ревнощі, це все те, що люди не хотіли і не могли ставити на одні терези з пухкими, милими і такими симпатичними малюками. Але чому все ж ревнощі зустрічається так часто в батьківсько-дитячих стосунках, де її витоки? Для цього я нагадаю або розповім про одну зі стадій психосексуального розвитку, яку проходить кожна дитина. Хтось успішно, хтось з фіксаціями, але з нею стикається кожен малюк.

Читай також: Золоті правила хороших батьків: 7 крутих порад

У віці приблизно 3-х років, дитина входить у фалічну стадію розвитку або, як ще її називають, едипальну стадію. Маючи досвід спостереження за дітьми і величезну клініку роботи з дорослими, Фрейд казав про едипів комплекс, прояви якої такі: маленький хлопчик еротично прив'язаний до матері, він хоче бути її чоловіком і зайняти місце свого тата, і тому він сприймає свого батька як суперника, який заважає йому, а дівчинка, в свою чергу, відчуває ніжні почуття до батька і потребу в усуненні матері, щоб зайняти її місце у відносинах з татом і стати йому дружиною.

Тобто дитина стикається з амбівалентним або двоїстим ставленням до своїх батьків. Вона в один і той же час і любить, і ненавидить кожного з них, і обожнює, і бажає їх усунути, хоче бути такими як вони, але і боїться бути покараною за свої несвідомі бажання позбутися їх. Може, і зараз це буде сприйматися дико або дивно, але вже довгі роки багато психоаналітиків підтверджують дані прояви у своїй практиці з дітьми і дорослими.

І ось тут, саме в цей період, ми бачимо прояви ревнощів у дитини до батьків протилежної статі. Залежно, від того, що переважить, ревнощі можуть бути непомітними або ж дуже яскравими, зі сльозами, криками і бажаннями бути з татом (у дівчинки) або з мамою (у хлопчика): сидіти у них на колінах, обійматися з ними, спати з батьками в одному ліжку, всіма можливими способами, не даючи їм займатися «дорослими справами».

Читай також: 5 важливих фраз, які регулярно повинна чути кожна дитина

Що робити, якщо ми, батьки, зіткнулися з подібними реакціями? Як себе вести? Як допомогти дитині впорається зі своїми почуттями і пройти цю стадію з найменшими втратами?

• Пам'ятай, що всі діти стикаються з ревнощами до батька/матері: хтось у більшій мірі, хтось - у меншій. Так, дійсно, дитина хоче одружитися або вийти заміж за свою матір /свого батька, і це її первинний вибір об'єкта любові.
• Проходження цієї стадії дуже важливе для майбутнього розвитку дитини, саме едипів комплекс складає ядро ​​всіх неврозів дорослого. На цій стадії дитина формує свої перші сексуальні вподобання.
• Ревнощі - це розповсюджене явище на фалічній стадії психосексуального розвитку дитини, але не давай їй самій плисти за течією, вона не має залишатися наодинці зі своїми такими різними почуттями: любов'ю і агресивністю до свого батька/матері. Розмовляй із чадом, пояснюй йому, що можна і що не можна робити, але найголовніше: ЧОМУ.
• Батьки повинні пояснити дитині, хто чий чоловік і чия дружина. І дати обіцянку на майбутнє отримати те, що зараз є у батьків. Зустріти кохану людину, вийти заміж або одружується, народити дитину - це все у малюка буде, але тоді, коли він / вона виросте
• Батько має відірвати матір від дитини, яка не може перестати насолоджуватися своїм чадом, і «повернути її в подружню спальню». Те ж стосується і батька, який занадто явно надає перевагу своїй дочці, а не дружині.
• Перемикай дитину на соціально прийнятні цілі особливо в моменти, коли вона активно і наполегливо «вимагає любові» батька/матері. І не дозволяй собі занадто бурхливо виявляти ніжність до дитини: ласка не повинна бути дуже пристрасною або тілесною. Це занадто рано будить у дитині чуттєвість, від якої згодом важко звільнитися.
• У сім'ї з одним батьком/матір'ю головне, щоб мати або батько відчували потяг не до своєї дитини, а до когось або чогось іншого, якщо у неї / нього немає коханої людини. Едипів комплекс благополучно долається, коли в житті дитини і матері / батька з'являється хтось третій.

• Забудь про те, що ти можеш дозволити собі ходити голим / -ою у квартирі, приймати душ разом із дитиною, перебувати в туалеті разом з нею. Дитині важко впоратися з візуальним впливом оголених батьків.

• Постіль і спальня батьків - це «зона без дітей». Це простір батьків, їхня гавань і можливість побути наодинці один з одним.

Читай також: Чому подружжю потрібно обов'язково спати разом? відкриття вчених

Дуже важливо, щоб дитина бачила прояви любові між батьками, але вони не повинні носити явно сексуальний характер. Легкий поцілунок, ніжні обійми батьків дають дитині розуміння, що мати або батько не цікавиться тільки нею.

В результаті позитивного проходження едипальної стадії, в дорослому житті дитина зможе вибудовувати повноцінні відносини з іншими людьми, вміти кохати і бути коханою, отримувати задоволення від життя і сприймати його таким, яким воно є. І не буде намагатися прогнути все і всіх під себе, не потраплятиме в залежність від інших, а зможе по-справжньому насолоджуватися всім, що відбувається навколо нього.

Автор статті:

Ольга Корбут

психоаналітик, практичний психолог

www.psyplace.com.ua

Фото: depositphotos