Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт Закону про дошкільну освіту, одним ініціаторів якого виступив голова підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти Володимир Воронов.
На щастя, відношення до дитячого садочка і сенсу перебування в ньому дитини докорінно змінилося – якщо за часів наших бабусь садочок був потрібен виключно для того, аби було куди подіти дитину, якщо батьки працювали, то тепер це місце, де маля не просто перебуває якийсь час. В дитячому садочку, який тепер називають дошкільним навчальним закладом, дитина вчиться жити в соціумі та отримує свою першу освіту. Тобто, ми чекаємо від перебування малечі в дитсадку, що там вона буде навчатися у відповідній віку ігровій формі, та готуватися до школи.
В законопроєкті, який подано на розгляд, зокрема підкреслено, що державна політика щодо дошкільної освіти ґрунтується засадах дитиноцентризму та особистісно-орієнтованому підхід до розвитку дитини, пріоритеті сімейного виховання, створення умов для організації освітнього процесу від народження дитини, створення безпечного та здорового освітнього середовища та обов’язковість здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку.
Визначено такі базові етапи дошкільної освіти, відповідно до фізичного, психічного та соціального розвитку дитини і становлення її особистості:
- вік немовляти (до одного року);
- ранній вік (від одного до трьох років);
- молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років);
- середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років);
- старший дошкільний вік (від п’яти до шести або семи років включно (8 років – для дітей з особливими освітніми потребами)).
На перебування в дитсадку комунальної та державної власності має право будь яка дитина, що перебуває на теріторії України безкоштовним, тобто за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
⇒Пропонується змінити правила зарахування дітей до садочків, щоби батьки мали право влаштувати дитину у заклад, що територіально є найблищим до місця проживання (як це зроблено зі школами), проте, це не забороняє записувати малят в інші садочки.
⇒Важливі зміни пропонують і що до комплектації груп у садочках. Принципи формування можуть бути різні (вікові, різновікові, інклюзивні, спеціальні, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини). Але, наповнюваність групи має відповідати новим нормам:
- для дітей віком від народження до трьох місяців – не більше 5 осіб;
- для дітей віком від трьох місяців до одного року – не більше 10 осіб;
- для дітей віком від одного до трьох років – не більше 15 осіб;
- для дітей віком від трьох років – не більше 20 осіб;
- для дітей у спеціальних групах – не більше 12 осіб;
- для дітей з цілодобовим перебуванням – не більше 10 осіб;
- для дітей у різновікових та інших окремих групах – не більше 15 осіб
За словами Воронова, це також допоможе покращити умови роботи і обсяг навантаження вихователів, їм гарантують щорічну оплачувану відпустку 56 днів та можливість вільно обирати освітні програми та форми роботи.
⇒Батьки матимуть право формувати індивідуальну освітню траєкторію власної дитини, бути присутніми на заняттях та інших заходах закладу дошкільної, спілкуватися з вихователями, в тому числі «із застосуванням інформаційних технологій» та ін.
⇒Законопрєктом передбачено різні форми здобуття дошкільної освіти: дистанційна, педагогічний патронаж (педагоги навчають дітей у домашніх умовах) та мережева, коли дитина навчається у різних дитсадочках одночасно.
Депутати проголосували за Проект закону і його було прийнято в першому читанні. Тож чекаємо, що буде далі, як пройде доопрацювання та чи буде він прийнятий в цілому.
