Каждое утро мы встречаемся с этой очаровательной и остроумной блондинкой, замечательной мамой двух дочек и представительницей #дикасімейка во время шоу «Ранок з Україною». И остается только удивляться, как Лилии Ребрик удается все, как при таком насыщенном графике она успевает и выглядеть замечательно, и детям уделять внимание, и еще и участвовать во множестве разнообразных проектов. Обо всех своих секретах Лилия рассказала в интервью в рамках нашего спецпроекта «Я успешная мама!»
- Ліліє, ви швидко після народження дитини вийшли працювати. Ми писали про вас і отримали багато відгуків, яка ви молодець. І серед усіх запитань часто звучало одне: «Як вам це вдалося?»
Надворі у нас 21 сторіччя взагалі, і ми маємо безліч технологій, які дозволяють і годувати, і працювати, і робити все це одночасно… І, як показує мій досвід, обходитися без няні, власними силами – реально. Дитина скрізь із собою, на ранкові ефіри, правда, не беру, бо вона спить ще. Та я годую її о 4-й ранку, коли прокидаюся, і потім залишаю їй молоко на одне годування, яке я пропускаю. Власне, о 9.00 закінчую, тому нічого такого критичного не стається.
Зараз до нашого режиму школа додалася. І коли у мене робочий тиждень, відповідальність лежить на плечах у Андрія (чоловік – ред.), він має зібрати старшу. До речі, перший шкільний тиждень випав якраз на його «зміну», як ми сміємося. Він має зібрати старшеньку, погодувати меншу, вдягнути двох і повести до школи. Поліні щастить, бо вона зараз гуляє більше ніж зазвичай, тому що вона і проводжає старшу сестричку в школу, і потім, коли я вже приходжу, – забирає зі мною. Андрій йде на роботу, тобто, у нас відбувається «зміна караулу». Він йде на роботу, я йду забирати старшу зі школи. І таким чином у нас, знаєте, як пазлик складається. Одним словом, моє життя – це така гра, яку можна назвати «Встигни все» (сміється – ред.). Все залежить від того, з яким настроєм ти все це робиш.
- Як ви плануєте свій день?
Ми плануємо день. Правда! Ми витрачаємо вечір одного з днів, зазвичай це або субота або неділя, і плануємо свій наступний тиждень. Ми розуміємо плюс-мінус наші графіки і починаємо стикувати. Це дуже цікава така робота, вона, мені здається, об’єднує, дає можливість поговорити про плани, про те, що ми маємо зробити, що маємо встигнути і таке інше.
- Що допомогло швидко повернутися у форму після пологів?
З таким шаленим графіком прийти у форму швидко – це не так складно. Мені, звісно, приємно чути гарні відгуки: «О! Ви вже в такій формі!», «Ви так швидко вийшли працювати!» Звичайно. Я роблю все не для того, щоб так виглядати, а просто для себе, тому що я дуже до себе вимоглива, я знаю, що мені хочеться бути найкращою жінкою для свого чоловіка, щоб він захоплювався і казав: «Вау! Це моя дружина». Мені хочеться бути найкращою мамою для своїх дітей, щоб вони казали: «Вау! Це моя мама!» Для мене найважливіші ось ці відгуки. І звичайно, коли ти бачиш такий запал у їхніх очах, то ти розумієш, що – «О! Клас!» Отже ти все робиш правильно. При тому, що ти ще встигаєш і борщу наварити, і якийсь сніданок зготувати звечора.
Читай также: Маша Ефросинина о воспитании детей, «Танцах со звездами» и идеальном выходном
- Що кладете Діанці для перекусу до школи?
Діана сніданок «замовляє» собі з вечора. Поясню чому. Для неї дуже важливі атрибути, які ми докупили до школи, це ланч-бокс і термочашка. Це найважливіші речі, які вона ніколи не забуває. Ланч-бокс у Діани двоповерховий, вона його заповнює і це для неї цілий ритуал. Вона питає: «А що ми покладемо туди? А що – сюди зверху покладемо?» І він має бути повністю заповнений. Оцей пазл ми складаємо, домовляємося, що буде лежати в ланч-боксі звечора. Тому я вам скажу так: звечора я встигаю налисники насмажити, як вона їх просить. Діана дуже любить налисники з різними начинками. Окрім цього, готую ще й іншу їжу, щоб вона поснідала чимось іншим до школи.
- Яка найулюбленіша страва у вашій сім’ї?
У нас різні смаки. Знову ж таки, у Діани – налисники, вона завжди каже, що вони для неї – все. Вона любить з сиром, а на другому місці – із вареним згущеним молоком, це вже як бонус для неї. Чоловік мене «підсадив» на курятину – це його улюблене м’ясо. І мені пощастило – що там готувати ту курятину? Але ми вже стільки страв вигадали, як ми її тільки не готуємо! І вона Андрію не набридає. В свою ж чергу, я його «підсадила» на різні салати. І Андрій тепер не уявляє свого життя без тазику, як ми кажемо, салату – не олів’є (сміється – ред.), а якогось зеленого. І він каже: «Я раніше ніколи не розумів таких страв і думав, що я такого не їм. А зараз я собі не уявляю вечері без салату». Ми, навіть, відмовилися від гарніру. І я не приховую – ми їмо після шостої-сьомої години вечора, але без гарніру. Ми їмо або рибу, або м’ясо і багато салату. І все ж таки, мені здається, що це і корисно, і швидко. Я дуже люблю страви, які швидко готуються.
- Дієтологи теж радять від вечері не відмовлятися…
Я ніколи не цікавилася дієтологією. Знаю, що якщо мені треба трохи схуднути, як от раніше, наприклад, то я притримувалася правила, що після 3-ї години по обіді не можна їсти, а до 15.00 – можу їсти все. Я ніколи не відмовляла собі ні в чому. Якщо вже дуже хочеш торту того ж з’їсти, «Наполеону» чи якихось там смаколиків, – з’їж їх до 3-ї години дня, і буде тобі щастя. Оце єдине, мабуть, правило, якого я дотримуюся. І те не завжди. Інколи мої подруги іронізують з цього приводу. Коли я була вагітною, одна подруга сказала: «Нарешті в тебе талія більша за мою!» (сміється – ред.). Я люблю своїх подруг за те, що вони можуть якісь штуки такі говорити, відкриті зі мною.
- Як часто зустрічаєтесь зі своїми подругами?
«Добре, що є телевізор, – каже одна з моїх подруг. – Я хоча б знаю, як ти виглядаєш…» У мене подруги просто неймовірні. Наприклад, одна зараз стала кумою. Нарешті ми породичалися (сміється – ред.). Багато років тому ми домовлялися, що я буду хрестити її дітей, саме тому вона не хрестила першу нашу донечку. Але так сталося, що я вже встигла народити другу, а вона ще думає. Тому я їй сказала: «Все, досить! Ти вже будеш хрещеною. Я встигла першою».
Чоловік каже, що ми неймовірні якісь подруги. Ось одного разу вона дзвонить: «Що треба?» «Слухай, – кажу, – так хочу квашеної капусти». «Добре, – відповідає вона, – я куплю!» І знаєте що? Вона прийшла до мене з голівками капусти. Ми нарізали-нарубали їх вдвох, наквасили, вечерю разом приготували… А чоловік приходить і каже: «Оце я розумію з подругою посиділи!» Ми завжди якої смакоти наробимо. От вона у мене така! Якщо я кажу, що мені щось треба, вона тут як тут. До речі, капуста тоді така смачна вийшла!
- Як ви проводите свої вихідні? І який у Вашому розумінні ідеальний вихідний?
Вихідні… Я люблю це слово. Розумієте, є просто вихідні, які менш насичені, ніж робочі дні. А є – ідеальні вихідні. Це коли я дійсно можу собі дозволити усамітнитися з родиною, і навіть вимкнути телефон. Оце для мене, мабуть, ідеальні вихідні. Тому що, коли у мене вихідний звичайний, то все одно є багато роботи по телефону: щось затверджую, щось відповідаю, щось вирішую, планую, графіки звіряю… Маєш щось почитати, тому що тобі це на завтра потрібно, маєш щось подивитись… Це настільки виснажує. Одним словом, це такий графік, коли ти кажеш: «Боже, я ненавиджу той телефон!»
Я не з тих дівчат, які дозволяють собі лежати увесь день, у мене просто немає такої можливості. Я вам скажу так: з появою дітей немає навіть такої потреби в цьому. Ми можемо лише влаштувати сімейне «піжамне паті», тобто вихідний день, коли ми всією сім’єю ходимо весь день в піжамах, особливо коли за вікном погана погода. Це ніби виправдовує, чому ми в піжамах, чому нічого не робимо й сидимо вдома. В той же час розслабитися неможливо, тому що і вдома знаходиться купа справ: щось приготувати хочеться, щось прибрати, щось для дітей зробити, погратися з ними... Але це теж робота, навіть якщо лише гратися. У мене Діана дуже вимоглива. Вона каже так: «Наведи різкість!» От якщо я граюся неформально з нею, вона каже: «Мамо, ти не тут! Наведи різкість!» Вона хоче, щоб ти був повністю включений в гру. Все тому, що вона дуже вірить в те, чим займається, у що вона грається. І навіть зараз, коли вона почала активно зніматися в кіно, то я розумію, що це її плюс, що вона дуже вірить в те, що вона робить. Це у неї не відібрати. І це те, чому так важко навчитися дорослим.
З приводу вихідного, у мене рідко вихідний трапляється повністю, але я тішуся й радію вихідному вечору – я його називаю, або #майжевихідний – є у мене такий хештег. Може бути вихідний ранок. От для мене вихідний, це коли ми можемо усамітнитися родиною. Нехай це навіть вдома. Просто насмажити млинців і випити кави чи чаю... Просто посидіти й пограти в якусь гру… Коли Поліна тут в мене їсть, а ми всі спілкуємося, щось робимо, в щось граємо, щось вигадуємо. Для мене – це увірвати шанс побути з родиною, оце і є маленький вихідний. Незалежно від того, це ранок, обід чи вечір, чи просто годинка якась, ми знаходимо таку можливість. Мабуть, у кожного з нас є така потреба. І тому я рада, що родина мене підтримує, я іронічно до цього ставлюся, і як каже Діана, «наводимо різкість» одне на одного, включаємося на повну.
- У вас такий графік шалений, чи залишається час почитати книжки?
Оце проблема зараз. Реально. Дивилася останнє вручення Оскара і подумала: «Я жодного фільму-претенденту на Оскар, не бачила, але переглянула всі номіновані мультфільми». І така сама справа з книжками, тому що окрім казок я зараз нічого не читаю. Я намагаюся знайти хоч якийсь час для себе, але, як правило, це або тексти, або сюжети до ефіру, тому що ти звечора маєш підготуватися, ти маєш бути в курсі, ти маєш вишукувати якісь цікаві події…
У нас є рубрика «Breaking News» над якою ми працюємо всі разом, усією командою. І ми зранку вже узгоджуємо, що найцікавіше випустити в ефір. І хоча велика команда працює, ведучі не залишаються осторонь цього процесу, вони так само включені, і так навіть цікавіше, легше потім, бо ти розумієш, про що маєш розповідати глядачам. Якщо ти будеш просто балакучою головою, то ти будеш нецікавий глядачеві і градус довіри падатиме. Тому, якщо говорити про літературу, я думаю, що у мене буде ще час надолужити все те, що я зараз, скажімо так, пропускаю. Але знову ж таки – чому пропускаю? Я зараз зачитуюся казочками. Це теж прекрасно. Дуже багато цікавих казок я для себе відкриваю. Вчора ми читали «Мед для мами». Це дуже приємна і зворушлива казочка про те, як зайчик блукав вулицями у пошуках меду для мами, бо вона захворіла. І таки знайшов. Діана так розчулилася, що сказала: «Я хочу цю книжечку пізніше ще й сама почитати. А потім почитаю її й Поліні».
- Один із проектів, в якому ви скоро побуваєте у ролі спікера, – це конференція для жінок Connecting Women, де темою вашого спічу будуть діти та гаджети. Наскільки це питання актуальне для вашої сім’ї?
Для мене, як для мами двох дітей, питання гаджетів дуже актуальне. Заборонити повністю я просто не маю права, бо ми живемо в 21 сторіччі. Це час гаджетів, і дитина повинна бути в тренді, вона не має відрізнятись від своїх однолітків тим, що не знає якихось популярних ігор, лайфхаків, пранків. Часто Діана сама розповідає мені секретики, і я розумію, що все це вона черпає з інтернету. Але, безперечно, в усьому має бути міра.
У нас з Діаною є домовленість – своєрідна гра, в якій я запропонувала такі умови: живемо один день з планшетом, один – без. Головне – ігрова форма, бо це діти, і якщо їм щось забороняти, вони робитимуть все навпаки. І Діана цілком нормально сприйняла такі умови. Прокидається зранку і каже: «Мама, а в нас сьогодні день без планшету, так? Ну добре, піду пограюся». І це прекрасно, бо дитина має знати, що є реальні люди, реальні емоції і реальні радощі, є багато цікавого, що можна робити без гаджетів і лайфхаків, якими діти зараз так цікавляться.
До речі, приходьте на конференцію Connecting Women, буду рада всіх бачити і поспілкуватись із вами.
Фото: instagram.com/liliia.rebrik
