То який зв’язок може бути між їжею та атопічним дерматитом (АД), чи потрібна якась особлива дієта, та як поводитись правильно, аби їжа не провокувала місцевого загострення? Про це на в соцмережах розповіла лікарка-дерматолог Катерина Бакіко.

Який звʼязок АД та алергії?

Харчова алергія - це не причина АД. Проте дітки, які мають атопічний дерматит, більш схильні до утворення алергії, ніж ті, що не мають атомічного дерматиту. Якщо дитина з АД ще й страждає від алергії, то ця алергія може погіршувати перебіг дерматиту. Якщо дитина немає алергії, то їжа майже не впливає на дерматит.

Коли слід вводити прикорм?

Загалом вводити прикорм діткам з АД рекомендовано так само як і іншим - з 6 місяців, без жодних дієт чи спеціальних обмежень. Існують дослідження, які стверджують, що уникання алергенів у малюків, чи відстрочення їх введення збільшує ризик утворення алергії. І навпаки, раннє знайомство з алергенами (до року) буде знижувати ризик появи алергії.

Які поради щодо прикорму дітей з АД?

1. Застосовуйте бар'єрну мазь. Перш ніж подати їжу дитині, нанесіть на обличчя, кисті, шию дитини тонкий шар бар’єрної мазі, наприклад вазеліну або жирного емоленту. Цей шар захисту служить бар’єром між шкірою та кислотами і алергенами в їжі.
2. Не витирайте лице дитині часто під час їжі. Це може подразнювати шкіру малюка. Очистите шкіру вже після прийому їжі. Також уникайте використання вологих серветок.
3. Використовуйте теплу, а не гарячу воду для очищення шкіри і, якщо потрібно, м’який миючий засіб без ароматизаторів і барвників. Просушіть шкіру дитини рушником або сухою серветкою та нанесіть щедро крем-емолент.
4. Якщо у дитини уражені дерматитом пальці та кисті - поставте поруч миску з прохолодною водою, щоб дитина могла занурити в неї руки та охолодити шкіру, коли бере їжу ручками.
5. Остерігайтеся контакту з кислою, гострою та соковитою їжею, такою як помідори, цитрусові, ананаси, перець та ін. Під час спалахів прямий контакт із кислою та гострою їжею може спричинити печіння.
6. Раніше привчайте дитину користуватися ложкою та виделкою. Багато дітей полюбляють їсти пальцями, тому що це простіше, швидше. Проте посуд допомагає мінімізувати контакт шкіри з їжею. Допомагайте дитині наколоти їжу на виделку, або зробіть це самостійно і передайте дитині.
7. Слідкуйте за реакцією на їжу. Зверніть увагу на гострі симптоми, які виникають одразу після вживання продукту - блювота або кропив’янка, набряк губ, язика, задишка.
   Загальмована реакція - загостення дерматиту через кілька днів після вживання продукту або закреп/діарея - може бути складно відслідкувати. Для цього можна застосовувати пробну елімінаційну дієту. Це означає, повністю відмовитися від певного продукту протягом 4-8 тижнів, а потім, знову ввести у раціон. Якщо через 1-2 дні після вживання відповідної їжі у вашої дитини виникне явне загострення АД - то це досить надійний орієнтир.
   Можна вести щоденник та фотографувати стан шкіри протягом певного періоду. Пам’ятайте, що атопічний дерматит сам по собі періодично загострюється, тому таку коротку дієту з виключенням можна робити періодично, а також результати ваших спостережень обговоріть з лікарем.
8. Навчіть дитину словам «свербіж» і «печіння», це допоможе малюку сказати вам, коли свербить або відчуває наближення загострення.
9. За необхідності припиніть прийом їжі або зробіть паузу, якщо зʼявився свербіж або печіння. Ви завжди можете повернутися до столу пізніше.
10. Лікуйте атопічний дерматит. Якщо його не лікувати - він може поширюватись, свербіти, приєднуватись інфекція. Дієта не лікує його. Тому зверніться до лікаря педіатра, дерматолога чи алерголога для признання постійного базового догляду та протизапальних кремів/мазей. Ліки слід застосовувати або коротким курсом, якщо АД слабкий, або тривало 1-2 р на тиждень аби висип знову швидко не виникав.
11. Не звинувачуйте тільки їжу. АД може загострюватись, якщо дитина перегрівається, пітніє або треться об щось. Також він може сам по собі спалахувати, така його природа. Не виключайте продукти з раціону дитини самостійно, а лише після консультації з лікарем. Адже дитині потрібні мікроелементи, вітаміни та калорії для розвитку та боротьби з хворобою, а необґрунтовані дієти та обмеження можуть бути шкідливі.
     

Читай також: 10 проблем шкіри у немовлят, які не треба лікувати

Чи існують аналізи, які можуть нам допомогти?

Лікар підозрює алергію у дитини з АД лише тоді, коли є симптоми алергії (сам дерматит- це не симптом алергії), коли хвороба погано піддається лікуванню або є важкою та поширеною. Це не працює так, що здав тест, забрав алерген і дерматит пройшов назавжди. Тести часто мають похибки, і навіть виключення підтвердженого алергену деколи не веде до покращення стану шкіри. Обстеження включають прик-тести, патч-тести та аналізи крові. Самі собі їх не призначайте. А також не обирайте тести «на всі алергени» за всі гроші світу. Підбір тестування здійснює лікар, бо у більшості випадків їх не треба взагалі, і тести можуть відрізнятись у різних дітей. Найкращою діагностикою харчової алергії у дітей з АД, є не аналізи, а відслідковування загостення дерматиту шляхом пробної елімінаційної дієти.