Професор Лісбет Ютенс (Lisbeth Utens) з Амстердамського університету розповіла про важливість оптимізації, оновлення та індивідуалізації допомоги дітям ыз тривожними розладами.
Симптоми тривожного розладу:
- неспокійний погляд,
- метушливе занепокоєння,
- тривожні вербигерації (повторення фраз, які висловлюють страх з приводу передчуття наближення нещастя),
- тремтіння голосу, рук і тіла,
- крики, плач,
- блідість.
Лісбет Ютенс підкреслює, що страхи дітей є нормальним елементом розвитку.
«Візьміть, наприклад, боязнь розставання з батьками у маленьких дітей. Але цілком може так статися, що дитина відчуває надмірний страх. Це не буде страх зовнішньої загрози. Така боязнь нерідко супроводжується нав'язливими думками про те, що має статися в майбутньому. Це називається тривогою антиципації (очікування). Ми говоримо про тривожний розлад, коли це заважає повсякденному функціонуванню і не дає можливості отримувати задоволення від нормального нового життєвого досвіду».
Читай також: Чому потрібно навчити малюка: 5 фактів про виховання дитини від відомого дитячого психолога
Тривожні розлади дуже поширені серед дітей. У віці до 18 років з ними стикаються 15-20% молодих людей.
За відсутності лікування у таких дітей фахівці фіксують прихильність до соціальної ізоляції, тривоги та депресії у дорослому віці, алкоголізм та суїцидальні нахили.
80% дітей із тривожними розладами не отримують ніякої допомоги
«Більшість дітей із тривожними розладами - близько 80% - не отримують ніякої допомоги», - каже професор Ютенс.
Найефективнішою і добре дослідженою психотерапією для дітей із тривожними розладами є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). В ході сеансів відбувається заміна негативних думок на позитивні, виконуються вправи «у важких обставинах» (експозиція) і вправи на розслаблення. Доктор Ютенс впевнена, що КПТ у 6 із 10 випадків дійсно ефективна, але в останніх чотирьох випадках не дає результату.
Тому треба змінити систему допомоги дітям із тривожними розладами. Наприклад, зняти стрес у дитини під час відвідування лікарні, адже, як відомо, приблизно у 40% дітей після медичних втручань або госпіталізації з'являються симптоми посттравматичного стресу.
Сергій Кістеньов
психіатр
