Це дійсно непростий період в житті, коли деякі сім'ї вперше стикаються з силою характеру своєї дитини.
Прояви кризи трьох років у дітей
Залежно від індивідуальних особливостей, криза трьох років у дітей може тривати від кількох тижнів до року. Ти відразу відчуєш його наступ за такими емоційними проявами кризи трьох років у дітей як:
- відповіді «НІ, НЕ хочу і НЕ буду», що стають головними словами в лексиконі малюка;
- гучний непослух, опір волі дорослих навіть у відповідь на стандартні прохання;
- часті істерики, порушення усталеного режиму і правил поведінки;
- прагнення все робити, вибирати і вирішувати самостійно;
- сплески агресії по відношенню навіть до улюблених речей, іграшок і близьких людей, включаючи батьків.
Причини кризи трьох років у дітей
У цей період у дитини формується відчуття себе як окремої самостійної особистості. Тому кризу трьох років у дітей часто називають періодом сепарації, відділення від мами.
З одного боку, в цьому віці закладається основа вольових якостей. Малюк починає краще усвідомлювати свої бажання і прагне домагатися їх реалізації. З іншого боку, це період чергової перевірки терпіння батьків і допустимих меж поведінки «на міцність».
І якщо раніше при дитячій істериці тобі вдавалося просто перемкнути увагу малюка, така стратегія вже не допоможе відповісти на питання, як пережити кризу трьох років у дитини.
Читай також: Криза розвитку у дитини: як виглядає і чому це не синонім дитячої невихованості
Як пережити кризу трьох років у дитини
Щоб прояви кризи трьох років у дітей не стали на заваді гармонійному вихованню, прислухаємося до думки психологів. У відповідь на питання, як пережити кризу трьох років у дитини, вони рекомендують:
- Чітко встановити правила, які є обов'язковими в будь-якому випадку. Наприклад, брати мамин телефон або самому переходити дорогу заборонено завжди. Такі вимоги повідомляй завжди строго і коротко.
- Прибрати зайві обмеження, які не впливають на життя і здоров'я, а також свободу оточуючих. Скажімо, дозволити трирічці самостійно обирати одяг до дитячого садочка, і погоджуватися з будь-яким вирішенням цього питання.
- Знайомити дитину із новими станами, що зараз він переживає, промовляючи: «Я розумію, що ти сердишся, тому що не хочеш їсти суп, а краще тобі дали цукерки».
- Вчити безпечно виражати негативні почуття: «Давай наступного разу ти не будеш кидати в маму ложкою, а скажеш:«Я серджуся на тебе!» Можеш ще стукнути кулаком по столу».
- Іноді брати паузу в розпал істерики: «Я відчуваю, що нам обом треба заспокоїтися. Беремо перерву на 3 хвилини». Це максимальний час, на який трирічку можна залишити на самоті, переконавшись попередньо, що приміщення безпечне, або продовжуючи контролювати ситуацію на відстані.
- Демонструвати різні варіанти, як краще заспокоїтися і взяти себе в руки (глибоко вдихнути, порахувати до 5, розірвати аркуш паперу і т.д.).
- Показувати різні стратегії поведінки в конфліктах. Важливо, щоб малюк отримав досвід перемог, поразок, торгів і пошуку компромісу. Десь можливо поступитися, а іноді спільно виконати бажану дію.
Поступово, завдяки твоїм зусиллям, дитина почне краще розуміти свій емоційний стан, усвідомлювати межі допустимого поведінки і самостійності. Криза трьох років у дітей – необхідний етап зростання і розвитку. Якщо слідувати рекомендаціям психологів, як пережити кризу трьох років у дитини, у неї сформується здатність відстоювати свої права, добиватися поставлених цілей і в той же час шанобливо ставитися до прав і думок оточуючих.
Читай також: Діти в кризі: від трирічки до підлітка. Як з ними впоратися?
Фото: depositphotos.com
