Як реагувати на табель школяра: поради психологів

118
Читать на русском

Твій Малюк розповість, як ти можеш поранити дитину та зруйнувати ваш із нею зв'язок через зайвий перфекціонізм. Прочитай подробиці...

Як реагувати на табель школяра: поради психологів

Ось і закінчився перший навчальний рік. Для багатьох мам, та й дітей, це був довгоочікуваний день, коли можна трохи розслабитися і перестати думати про проект з природознавства або невивчені вірші з української літератури.

Але прекрасна пора відпочинку для сім'ї може бути затьмарена результатами навчання, які відображені в табелі. Для когось неприємним сюрпризом стане 9 з читання, для інших 5, 4 або 3 з математики може геть зіпсувати літо та відпустку.

Як реагувати на негативні оцінки в шкільному табелі? Що робити зі своїм гнівом і невдоволенням? Чи варто карати дитину і позбавляти її запланованих розваг? А може, варто почати розбір ситуації з себе?

На ці та інші питання ти зможеш відповісти для себе після консультації досвідчених психологів і мам, які погодилися поділитися своєю мудрістю.

Як реагувати на табель школяра

Світлана Вискуб, психолог і мама:

«Часто настрій батьків може бути затьмарений результатами шкільного року своєї дитини. Однією з основних причин бурхливої ​​реакції батьків є завищені вимоги  до дитини. До слова, вчителі теж немало стараються  в цьому напрямку, але це вже інша тема.

Інша сторона медалі, це те, що часто багато батьків сприймають оцінку своєї дитини як оцінювання їх самих: а чи гарна я мама? Відповідно реакція теж буває різною: хтось кричить, інші придушують в собі гнів або будь-яку іншу емоцію.

У будь-якому з цих станів - ми «відкрита» книга для нашої дитини. Важливо пам'ятати, що навіть пригнічена емоція на невербальному рівні зчитується і запам'ятовується дитиною.

Що важливо для батьків: знаючи про майбутню розмову, привести себе в "порядок". Найголовніше сказати собі, що я хороша мати й у мене прекрасна дитина. У наступному півріччі намагатимемося виправити ситуацію, а поки так, як є. Можна зробити різні практики, що приводять до стану тут і зараз, подивитися на дату в календарі, у вікно, подихати глибоко тощо.

Пам'ятайте, для дитини важлива перша реакція батьків. Спочатку добре просто привітати дитину з закінченням чергового шкільного семестру та року. Тут важливо виділити позитивні моменти протягом цього часу. Похвалити і вказати на те, з чим дитина добре впоралася. Емоційний заряд зменшився, ось тепер час для конструктивної розмови. І після цього важливо озвучити ваше справжнє почуття з цього приводу: "Я засмучена, я трохи розізлилася, я розгнівалася, що в табелі не ті оцінки, на які я очікувала".

Дитині важливо проговорити ці речі, тому що в її картині може виникнути подвійність: на обличчі у мами усмішка, наприклад, а інші сигнали (зітхання, сумні очі або ще яскравіше, розмова крізь зуби) говорять зовсім про інше, і тоді у дитини виникає конфлікт між бачу і відчуваю. Коли ми придушуємо свої емоції, ми позбавляємо дитину одночасно підтримки, не приймаючи її такою, якою вона є, з іншого боку не віримо в її сили. Є довіра до мами, є довіра і до світу - і тоді будь-яка складність під силу».

Як реагувати на табель школяра

Юлія Лукаш, психолог і мама, також поділилася своїм досвідом:

«Підсумки року, існують не тільки в світі дорослих, а й вимушено присутні в світі дітей - у формі табеля успішності, який іноді виявляється для батьків тим самим «листом щастя», який затьмарює всю атмосферу піднесених очікувань батьків.

Як бути батькам і як зберегти мир у відносинах, коли так хочеться розпочати скандал? Важливо пам'ятати, що ці підсумки для дитини є саме вимушеним заходом, - чи не вона їх підводить, а їх підводять замість неї.

Так побудована система оцінювання успішності в системі освіти. Сама дитина навіть не замислюється про необхідність побачити свій середній бал - вона щодня в школі і добре знає рівень своїх можливостей по кожному з предметів. Тому для неї оцінки в табелі - заздалегідь відома закономірність, а для батьків вони можуть виявитися неприємною несподіванкою.

Що можна зробити, щоб так не відбувалося? Тримати руку на пульсі - постаратися бути в близькому контакті і підтримувати довірливі відносини з дитиною впродовж усього навчального процесу і знати, що у неї відбувається і з яким предметом. Адже правда, коли ми знаємо, що у дитини 5-7-ки з певного предмета протягом півріччя, ми не чекатимемо, що за семестр в табелі вона принесе 10-ку?

А якщо були стабільно високі бали успішності, і трапився різкий спад, то важливо приділити увагу тому, які обставини в житті дитини змінилися, які могли спричинити такі раптові зміни (самопочуття, події і особистісні переживання, сімейні обставини). Вчитися бачити свою дитину реальною - об'єктивно розуміти її можливості і здібності до певних предметів і наук.

Чи не кожна дитина здатна бути людиною з універсальною системою багатомодальної функціональності і давати результат з відзнакою з усіх предметів. А позамежний рівень напруги, який може виникнути під час спроби досягнення такого результату, може серйозно послабити здоров'я дитини.

Вміти відокремлювати успішність дитини в навчанні від своєї успішності як батьків. Батьки не стають автоматично поганими або неспроможними, якщо у їх дитини виникають труднощі у вивченні якогось шкільного предмета. На низьку успішність можуть вплинути багато факторів, але в тому числі і такі, які знаходяться поза сферою контролю батьків: накопичилася сезонна втома, гормональні і фізіологічні зміни в певному віці, емоційні конфлікти з однолітками і вчителями тощо.

Пам'ятайте про те, що шкільна оцінка не повинна стати батьківською оцінкою особистості дитини. Дитина є безумовною цінністю за фактом свого народження, а оцінка - це завжди спроба визначити цінність. І навіть в найоб’єктивнішій шкалі оцінювання залишається місце для суб'єктивності.

Навчання - це лише одна зі сфер діяльності дитини, а не вона на 100% свого прояву. Зверніть увагу, чи те, яким є рівень моїх батьківських очікувань – не є покладанням мною колись нереалізованих очікування моїх батьків від мене? Бачити у своїй дитині окрему особистість, з її завданнями, смислами і можливостями, поважати її темп, інтереси і результати діяльності, а ще навчити свою дитину не боятися звертатися до батьків за допомогою, якщо виникають труднощі в навчанні або в її житті.

Коли ми відокремлюємо дитину від своїх очікувань, фантазій, своєї самооцінки, коли знаходимося з нею в контакті, знаємо і об'єктивно сприймаємо її здатності, для нас табель успішності не зможе стати приводом для раптових потрясінь і з'ясування відносин.

І нехай підбиттям підсумків у кожній родині будуть дружні спогади радісних подій і історій. Адже створюючи атмосферу любові і підтримки для дитини, ми створюємо їй міцне поле для безпечного розкриття свого потенціалу».

Як реагувати на табель школяра

Оксана Шевченко, головний редактор сайту Твій Малюк:

"Отримати поганий табель з рук дитини - дуже неприємно. Для всіх. Але іноді мами, а часто і тата реагують настільки бурхливо (від істерик до депресивних станів), що стає зрозуміло: справа не в дитині, справа в самих батьках. У наших з вами травмах, комплексах, нереалізованих завданнях.

Наші психологи-консультанти дали гарні поради. Що хочеться додати: ваш досвід - це ваш досвід, ваші страхи - ваша проблема, з якою варто попрацювати, ваші комплекси навряд чи гідні того, щоб передавати їх з покоління в покоління.

Якщо ви відчуваєте, що ваша реакція далека від адекватної, подумайте, що всередині вас викликає таку бурхливу реакцію: страх, що дитина піде по світу, що не заробить на шматок хліба, сором, що ви погана мама, переживання про ...

Усі ці страхи - ваші фантазії, можливо, це десь і ваш досвід... Але це не має стосунку до долі дитини. У неї свій шлях. І якщо ви не будете наповнювати її внутрішній світ самоздійснюваними страшними пророцтвами, то є великий шанс, що цей шлях буде прекрасним.

Головне завдання батьків - сформувати в дитині відчуття самоцінності незалежно від її успіхів в школі, середнього бала і знань з біології або хімії в 7 класі... А ця самоцінність, внутрішня впевненість у можливості реалізації та безлічі потенційних можливостей для цього - важлива, якщо не головна умова для успішної реалізації в світі.

Оцінки - вторинні. Проаналізуйте досвід оточуючих людей, почитайте історії відомих людей... Часто це саме так. Ейнштейн, Білл Гейтс, Томас Едісон, Оноре-де-Бальзак, фінансист Річард Бренсон, Костянтин Ціолковський - всі ці генії з різних сфер людського життя і з різних епох були неуспішними в навчанні.

Ніхто не говорить, що оцінки не потрібні або зовсім не важливі. Так. У нашому світі багато оцінного, та й успіх у школі вимірюється відмітками. Це факт. Докладати зусиль для поліпшення результату - потрібно і важливо. Просто оцінки не повинні замінювати ваші щирі відносини... Вони не знижують і не підвищують цінність вашої улюбленої дитини, вони не позбавляють її любові батьків, віри в його особливість і успіх в майбутньому... Пам'ятайте про це, коли тримаєте в руках табель дитини , якщо він не такий, як ви хотіли..."

Наші консультанти:

Світлана Вискуб, сімейний і дитячий психолог, психотерапевт

Юлія Лукаш, дитячий і сімейний психолог, психотерапевт

Оксана Шевченко, головний редактор сайту Твій Малюк

Фото: depositphotos.com

Сервіси

Календар щеплень

Індивідуальний графік щеплень для малюка

Розрахувати

Календар вагітності

Все що ти хотіла знати про вагітність

Розрахувати

Таблиця прикорму

Дізнайся як правильно вводити прикорм

Подивитися

Популярне

Лічилки українською мовою

Кого легше виносити: хлопчика чи дівчинку? Відкриття вчених

Ліна Костенко. Вірші для дітей