Бути батьками не так-то просто. Ви все пізнаєте заново. Вихованню теж треба вчитися. Розповімо про базові правила виховання дітей, про те, чи можна карати малюків і чи потрібна ієрархія в сім'ї.
Вчися говорити «ні»
Щоб відчувати себе впевнено в цьому світі, дитині потрібні межі дозволеного. Дозволяючи послаблення, ти не робиш краще ні дитині, ні собі. Малюку важливо знати, що мама не передумає. Те, що заборонено сьогодні, не можна робити і завтра, і через тиждень. І, що важливо: заборонене мамою не дозволятиме тато і дуже бажано - бабуся і дідусь теж.
Малюк розуміє, добре він зробив чи ні, за твоєю реакцією. Мама посміхнулася і похвалила - буду так робити завжди! Мама суворо подивилася і без посмішки чітко сказала «не можна» - потрібно ще кілька разів спробувати і подивитися, що буде. Якщо твоя реакція не зміниться, малюк все зрозуміє!
При цьому пояснюй, чому саме така поведінка неприпустима, навіть якщо твій малюк ще зовсім малий. Говори простими реченнями: мовляв, це небезпечно; мені боляче; ця річ може зламатися ... Заборон не повинно бути забагато, і нехай всі вони будуть справедливими і обґрунтованими.
Хто головний?
Коли в родині з'являється малюк, він стає центром уваги. Весь мамин час присвячено йому, і це нормально. Однак дні йдуть, крихітка підростає і може якийсь час обходитися без твоєї допомоги. За ним уже не потрібен догляд 24 години на добу. Важливо не пропустити цей момент і дати дитині більше простору для самостійності. В цей же час у дітей з'являються перші обов'язки. Тепер пора приділяти увагу собі та чоловікові.
Зауваж, від настрою мами залежить загальний настрій у сім'ї. Піклуйся про себе, потіш себе, займися тим, що приносить задоволення. Ваше життя не має обертатися навколо потреб малюка. Тільки удосконалюючи себе, розвиваючи свої відносини, мама і тато можуть дати дитині те, що їй потрібно: приклад щасливих і люблячих батьків. Сімейна ієрархія допомагає мудро виховувати дитину. Маленький вчиться враховувати інтереси мами і тата, поважати потреби інших.
У родині головними повинні залишатися тато і мама, а якщо є старші діти, з їхньою думкою теж варто рахуватися.
Чи потрібні покарання?
На жаль, до сих пір не всі батьки усвідомили: будь-яке насильство над дітьми не тільки не допомагає виховувати, а й сильно заважає, а згодом призводить до прірви між дорослими і дитиною.
Малюків не можна бити по попі, смикати за руку, давати потиличники ... Так, не всім просто це прийняти, адже часто мам і тат нинішніх дітей саме так і виховували. Ми часто, навіть не бажаючи цього, повторюємо помилки своїх батьків. Задумайтесь над цим, проаналізуйте свій дитячий досвід і спробуйте відпустити старі образи. Дайте своєму малюкові нові уявлення про батьківську турботу. Мама і тато - люди, яким можна довіритися. Вони завжди захистять, якщо буде необхідність. Вони не скривдять. Проте це не означає, що потрібно терпіти будь-які витівки крихітки! Він почне перевіряти маму і тата на міцність з першого рочку і не зупиниться аж до завершення пубертатного періоду. Терпіння вам знадобиться!
З маленькими в більшості країн Європи і у США справляються методом тайм-ауту. Якщо дитина не послухалася або зробила щось неприйнятне, її саджають на стільчик (це може бути будь-яке місце в будинку, зовсім не обов'язково кут) і не дозволяють гратися протягом декількох хвилин. Тривалість покарання повинна бути порівнянна з віком крихітки. Зрозуміло, що однорічного карапуза на чверть години саджати не варто. П'яти хвилин буде цілком достатньо.
Читати ще: 3 найкращі книги з виховання дітей від літературного блогера
Автор безлічі прекрасних книг з виховання дітей Юлія Гіппенрейтер радить як покарання дитини не робити їй поганого, а позбавляти чогось хорошого: десерту, іграшки, розваг. Однак тільки не уваги або спілкування з батьками.
Більше корисної інформації ти знайдеш у новому випуску журналу «Твій Малюк» №1 / 2017
Фото: depositphotos.com
