Тривога розлуки — це природний етап розвитку малюка, коли він вчиться довіряти світу й поступово відпускати тебе з поля зору. І хоча серце стискається від його сліз, саме зараз формується здатність відчувати себе в безпеці, навіть якщо мами поруч немає. Уміння розлучатися спокійно приходить з часом, але твоя підтримка й послідовність роблять цей шлях легшим.
Тривога розлуки у різному віці
У різні періоди дитячого життя тривога залишитись без мама проявляється по різному.
Немовлята. Тривога розлуки з’являється тоді, коли малюк починає розуміти, що предмети й люди існують, навіть коли їх не видно (об’єктна сталість). Як тільки дитина усвідомлює, що тебе справді немає поруч, це може викликати неспокій. У декого це відбувається вже у 4–5 місяців, але найчастіше — приблизно у 9 місяців. Найважче розлука дається, коли немовля втомлене, голодне або почувається зле.
Малюки 1–2 років. У рік-півтора розлука часто стає гучнішою: сльози, крики, вмовляння. Прощання у цей період часто супроводжується криками, сльозами і гучними протестами. Хоча малюк стає більш самостійним, він водночас гостро відчуває твою відсутність.
Дошкільнята. Після трьох років дитина вже добре розуміє, як її реакції впливають на дорослих.
Це не означає, що малюк не переживає, але він може намагатися вплинути на ситуацію. Твоя послідовність тут ключова: не повертайся назад за першою ж сльозою і тим паче не відмовляйся від планів через дитячий протест. Важливо пояснювати, що ти повернешся і завжди приходити у той час, як ти пообіцяла.
Як полегшити дитині розлуку
Правильні дії мами можуть значно прискорити процес сепарації і зменшити прояви тривог.
- Ритуал прощання. Поцілувати тричі біля шафки, обійняти, дати улюблену іграшка чи будь яку річ, що нагадуватиме про маму чи секретний прощальний знак. Головне — прощання має бути коротким і приємним.
- Послідовність. Один і той самий час, місце й ритуал прощання допоможуть дитині відчувати передбачуваність. Це зменшує напруження й поступово формує довіру.
- Зосередженість в момент прощання. Коли залишаєш дитину, будь уважною й теплою, зосередься тільки на цьому і дай їй відчути твою любов. А потім спокійно й швидко йди, навіть якщо вона плаче.
- Тримай слово. Ніколи не порушуй обіцяний час повернення – це допомагає дитині навчитися довіряти тобі. Найгірше — повернутися «на хвилинку», щоб заспокоїти. Це лише посилює тривогу й ускладнює наступні прощання.
- Пояснюй мовою дитини. Коли ти плануєш своє повернення, скажи дитині, коли це станеться, але так, щоб ій це було зрозуміло. Якщо ти знаєте, що повернешся до 15:00, скажи, наприклад: «Я повернуся після денного сну та перед полуденком». Визначай час діями, які дитина зрозуміє.
- Тренування відокремлення. Нехай дитина іноді залишається з бабусею чи на малюкових заняттях – навіть, якщо це всього на годину, це допоможе звикнути до відокремлення від мами і впевнитись, що мама завжди повернеться.
Коли розтавання стане не таким болючим
Тривога розлуки поступово втихає і майже завжди минає після 6-7 років. Але якщо ти бачиш, що малюкові все ще надто важко, не соромся звернутися за допомогою до дитячого психолога. Він допоможе знайти шлях, який зробить цей перехід спокійнішим для вас обох.
За матеріалами healthychildren.org
