День Києва: вірші про столицю України російською та українською мовами

Напередодні Дня Києва, святкування якого відбудеться у найближчі вихідні, Твій Малюк пропонує прочитати кілька віршів про це старовинне місто

27-28 травня, в останні вихідні весни, столиця України традиційно відзначає своє свято. В цей день, як і будь-якому винуватцю торжества, Києву буде приємно почути про себе кілька приємних слів.

Києве мій!

Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Дмитро Луценко

Київ

Наш Київ розіслався 
На горах над Дніпром, 
Садами заквітчався, 
Мов дівчина вінком. 
Його побудували 
Брати, батьки, діди. 
І славно захищали 
Від лютої біди...

М. Рильський

День Києва 2017

 

Початки Києва (Легенда)

Над Дніпром широким, вільним,
Де луги й степи цвіли,
Наші прадіди поляни
Оселились і жили.

Хлібороб робив у полі,
Пас пастух корів, овець,
З луком, з стрілами гнучкими
По лісах ходив ловець.

Пишно квітла Україна,
Повна всякого добра.
Як в раю, жили поляни
Понад хвилями Дніпра.

Все своє вони любили,
Шанували і чуже,
Хай, мовляв, Перун і Волос
Всіх від лиха стереже.

А коли сусід лінивий
Заздрив силі багача,
Вміли наші показати
Обосічного меча.

І віки нога ворожа
Не ступала на наш лан.
Всі сусіди шанували
І боялися полян.

...Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора,
Жив там першим Кий з Хоривом,
Щек та Лебідь — їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,
Огороджений з боків
Ровом, мурами, валами,
Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його,
Наче батько, став Дніпро,
Наче батько сину, ніс він
З півдня й півночі добро.

І здавалось, Україна
Буде квітнути віки,
І здавалось, всі народи
Їй сплітатимуть вінки.

О. Олесь

***

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації. 
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації. 

Гойдалися причали і привози. 
Світилися кіоски, мов кіотики. 
А повінь заливала верболози 
по саме небо і по самі котики. 

О, як було нам весело, як весело! 
Жили ми на горищах і терасах. 
Усе махало крилами і веслами, 
і кози скубли сіно на баркасах.

І на човнах, залитими кварталами, 
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.

І слухав місяць золотистим вухом 
страшні легенди про князів і ханів. 
І пропливав старий рибалка Трухан. 
Труханів острів… острів Тугорханів…

А потім бомби влучили у спокій. 
Чорніли крокв обвуглені трапеції. 
А потім повінь позмивала попіл 
моєї дерев’яної Венеції. 

Ліна Костенко

Читай також: Ліна Костенко. Вірші для дітей

 

Київський вальс

Ночі солов’їнії, ночі весняні,
Доли подніпровські наснились мені.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, - ти щастя моє. 
Далі неозорії, київські сади,-
Друже незабутній, ти прийдеш сюди.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, - ти щастя моє.
Стежки і доріженьки ген лягли у даль.
В парі ми любилися, серденьку жаль.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, - ти щастя моє.
Нам би ще зустрітися в солов’їну ніч.
Теплі зорі київські сяяли б довіч.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Андрій Малишко

Пісня про Київ

Білі каштани,
Світлі огні,
Де б не бував я, -
Любі мені.
Київські ночі,
Зустрічі в саду -
В серці, куди не піду.
Гори високі,
Синь дніпрова,
Молодість наша
Вічно жива.
Київські ночі,
Зустрічі в саду -
В серці, куди не піду
Ми покохались
Там, де дуби,
В київськім небі
Два голуби
Кружать, здіймають
Крилоньки свої,
Наче ми в парі, в сім'ї.
Так воно стане,
Так воно є. ...
Білі каштани,
Щастя моє.
Рідна столице.-
Ти моя весна,
Світла, погожа, ясна.
Київські ночі,
Зустрічі в саду -
В серці, куди не піду.

Андрій Малишко

Київ

 

Я люблю тебя, Киев

Я люблю тебя, Киев, наверное, странной любовью,
Я люблю твоих улиц совсем не славянский разрез
И верховную серость, и яркие краски низовья,
Дровяные реликты и вечнозелёный прогресс.

О, великое благо прописки, дающее право,
Оставлять отпечатки на камне твоих мостовых,
Хоть на время вписавшись в ещё не сожжённые главы
О пока ещё сложно живущих, но просто живых.

Я слаба и грешу, и порою пленяюсь другими,
Я бываю почти без ума от иной красоты,
Но всплывёт на фронтоне вокзала короткое имя,
И уносятся Лыбедью в Лету чужие черты. 

М.Ю.Лермонтов

Киев

Древний город словно вымер,
Странен мой приезд.
Над рекой своей Владимир
Поднял черный крест.
 
Липы шумные и вязы
По садам темны,
Звезд иглистые алмазы
К Богу взнесены.
 
Путь мой жертвенный и славный
Здесь окончу я,
И со мной лишь ты, мне равный,
Да любовь моя.
 
Анна Ахматова, лето 1914

Читай також: Вірші про маму українською мовою до Дня матері

фото: depositphotos.com

 

Сервіси

Календар щеплень

Індивідуальний графік щеплень для малюка

Розрахувати

Календар вагітності

Все що ти хотіла знати про вагітність

Розрахувати

Таблиця прикорму

Дізнайся як правильно вводити прикорм

Подивитися

Нове на сайті

Щеплення проти туберкульозу в пологовому: навіщо робити дитині БЦЖ? Пояснюють в МОЗ

Наша Адель! Лілія Ребрик народила третю дитину. Перше фото та привітання

Допомога родинам з дітьми від держави: які послуги можна оформити онлайн

Куди сходити з дитиною у вихідні 16-17 березня: дитяча афіша Києва

Що робити при підозрі на скарлатину у дитини і як лікувати

Що почитати дитині: добірка добрих книжок для читання батьками дітям