День Киева: стихи о столице Украины на русском и украинском языке

В преддверии Дня Киева, празднование которого состоится в ближайшие выходные, Твой Малыш предлагает прочитать несколько стихотворений об этом древнем городе

27-28 мая, в последние выходные весны, столица Украины традиционно отмечает свой праздник. В этот день, как и любому виновнику торжества, Киеву будет приятно услышать о себе несколько приятных слов.

Києве мій!

Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

Дмитро Луценко

Київ

Наш Київ розіслався 
На горах над Дніпром, 
Садами заквітчався, 
Мов дівчина вінком. 
Його побудували 
Брати, батьки, діди. 
І славно захищали 
Від лютої біди...

М. Рильський

День Киева 2017

Початки Києва (Легенда)

Над Дніпром широким, вільним,
Де луги й степи цвіли,
Наші прадіди поляни
Оселились і жили.

Хлібороб робив у полі,
Пас пастух корів, овець,
З луком, з стрілами гнучкими
По лісах ходив ловець.

Пишно квітла Україна,
Повна всякого добра.
Як в раю, жили поляни
Понад хвилями Дніпра.

Все своє вони любили,
Шанували і чуже,
Хай, мовляв, Перун і Волос
Всіх від лиха стереже.

А коли сусід лінивий
Заздрив силі багача,
Вміли наші показати
Обосічного меча.

І віки нога ворожа
Не ступала на наш лан.
Всі сусіди шанували
І боялися полян.

...Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора,
Жив там першим Кий з Хоривом,
Щек та Лебідь — їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,
Огороджений з боків
Ровом, мурами, валами,
Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його,
Наче батько, став Дніпро,
Наче батько сину, ніс він
З півдня й півночі добро.

І здавалось, Україна
Буде квітнути віки,
І здавалось, всі народи
Їй сплітатимуть вінки.

О. Олесь

***

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації. 
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації. 

Гойдалися причали і привози. 
Світилися кіоски, мов кіотики. 
А повінь заливала верболози 
по саме небо і по самі котики. 

О, як було нам весело, як весело! 
Жили ми на горищах і терасах. 
Усе махало крилами і веслами, 
і кози скубли сіно на баркасах.

І на човнах, залитими кварталами, 
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.

І слухав місяць золотистим вухом 
страшні легенди про князів і ханів. 
І пропливав старий рибалка Трухан. 
Труханів острів… острів Тугорханів…

А потім бомби влучили у спокій. 
Чорніли крокв обвуглені трапеції. 
А потім повінь позмивала попіл 
моєї дерев’яної Венеції. 

Ліна Костенко

Читай также: Лина Костенко. Стихи для детей

Київський вальс

Ночі солов’їнії, ночі весняні,
Доли подніпровські наснились мені.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, - ти щастя моє. 
Далі неозорії, київські сади,-
Друже незабутній, ти прийдеш сюди.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, - ти щастя моє.
Стежки і доріженьки ген лягли у даль.
В парі ми любилися, серденьку жаль.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила, - ти щастя моє.
Нам би ще зустрітися в солов’їну ніч.
Теплі зорі київські сяяли б довіч.
Знову цвітуть каштани,
Хвиля дніпровська б’є.

Андрій Малишко

Пісня про Київ

Білі каштани,
Світлі огні,
Де б не бував я, -
Любі мені.
Київські ночі,
Зустрічі в саду -
В серці, куди не піду.
Гори високі,
Синь дніпрова,
Молодість наша
Вічно жива.
Київські ночі,
Зустрічі в саду -
В серці, куди не піду
Ми покохались
Там, де дуби,
В київськім небі
Два голуби
Кружать, здіймають
Крилоньки свої,
Наче ми в парі, в сім'ї.
Так воно стане,
Так воно є. ...
Білі каштани,
Щастя моє.
Рідна столице.-
Ти моя весна,
Світла, погожа, ясна.
Київські ночі,
Зустрічі в саду -
В серці, куди не піду.

Андрій Малишко

Киев

Я люблю тебя, Киев

Я люблю тебя, Киев, наверное, странной любовью,
Я люблю твоих улиц совсем не славянский разрез
И верховную серость, и яркие краски низовья,
Дровяные реликты и вечнозелёный прогресс.

О, великое благо прописки, дающее право,
Оставлять отпечатки на камне твоих мостовых,
Хоть на время вписавшись в ещё не сожжённые главы
О пока ещё сложно живущих, но просто живых.

Я слаба и грешу, и порою пленяюсь другими,
Я бываю почти без ума от иной красоты,
Но всплывёт на фронтоне вокзала короткое имя,
И уносятся Лыбедью в Лету чужие черты. 

М.Ю.Лермонтов

Киев

Древний город словно вымер,
Странен мой приезд.
Над рекой своей Владимир
Поднял черный крест.
 
Липы шумные и вязы
По садам темны,
Звезд иглистые алмазы
К Богу взнесены.
 
Путь мой жертвенный и славный
Здесь окончу я,
И со мной лишь ты, мне равный,
Да любовь моя.
 
Анна Ахматова, лето 1914

Читай также: Стихи про маму на украинском языке ко Дню матери

 

фото: depositphotos.com

Сервисы

Календарь прививок

Индивидуальный график прививок для малыша

Рассчитать

Календарь беременности

Все что ты хотела знать о беременности

Рассчитать

Таблица прикорма

Узнай как правильно вводить прикорм

Посмотреть

Новое на сайте

Прививка против туберкулеза: зачем делать ребенку БЦЖ?

Наша Адель! Лилия Ребрик родила третьего ребенка

Помощь семьям с детьми от государства: какие услуги можно оформить онлайн

Куда сходить с ребенком в выходные 16-17 марта: детская афиша Киева

Что делать при подозрении на скарлатину у ребенка и как лечить

Что почитать ребенку: подборка добрых книг для чтения родителями детям