Як у Китаї привчають до горщика. Китайці одержимі ідеєю привчання до горщика буквально з народження. У віці одного місяця вони починають використовувати для цього ... свист. Низький звук видають, коли хочуть, щоб дитина помочилася над раковиною. Зрештою, цей метод діє приблизно так, як лампочка діяла на собаку Павлова. Почувши особливий свист, дитина пісяє.
Освіта у Фінляндії. У Фінляндії діти починають ходити до школи з семи років, до цього вони вважаються занадто маленькими для формальної освіти. Навіть у школі велика увага приділяється грі, відсутні тестування і заохочується вивчення таких предметів, як драма і мистецтво. Звучить не дуже вражаюче з точки зору зубріння? Фінляндія вважається однією з десяти найщасливіших країн у світі, і хіба ми не хочемо щастя для наших дітей?
Діти з Данії залишаються на вулиці, поки батьки обідають. У Данії свіже повітря вважається необхідним для маленьких карапузів. Настільки, що чад залишають на вулиці у візочках, поки їхні батьки роблять покупки або вечеряють.
Полінезійські діти піклуються один про одного. На Полінезійських островах, коли дитина вже може ходити, за нею доглядають не дорослі, а діти старшого віку. Під «старшим» тут розуміється навіть старший на 1 день малюк. Хоча це звучить дуже дивно для нашої культури, але для полінезійців це означає, що діти у віці до п'яти років можуть заспокоїти дитину, і що малюки, як правило, самостійніші.
Читай також: Що дають дітям на перший прикорм у різних країнах?
Іспанські діти залишаються з дорослими весь день. Ні для кого не секрет, що мами можуть іноді сумувати за чарівним часом, коли малюки сплять і можна випити келих вина. Зазвичай це відбувається після 7-8 вечора, коли діти в ліжку. За винятком Іспанії, де крихітки залишаються разом із рідними до 10:30 вечора. Тут прийнято, щоб діти спілкувалися з дорослими і брали участь у сімейному житті з народження.
Японські діти дуже самостійні. Діти у віці семи років нерідко самі їздять на метро в Японії. На щастя, це одна із найбезпечніших країн у світі.
Норвезькі діти сплять на вулиці. Скандинави, як правило, вірять у користь холоду для здоров'я маленьких. Тому дітей виносять на вулицю при низьких температурах для денного сну. Звичайно, тепло загорнутих і з кремом на щоках, щоб уникнути обмороження.
Кенійські мами не дивляться в очі своїм дітям. У народу гусії в Кенії є правило, до якого нам було б важко звикнути. Вони активно уникають зорового контакту зі своїми малюками. Гусії вважають, що зоровий контакт дає владу, і вони не хочуть, щоб їхня дитина керувала ними.
Читай також: Виховання дітей по-єврейськи: секрети батьків з Ізраїлю
Діти на Балі не торкаються землі. На Балі новонароджений не ступає на землю протягом 105 днів після народження. Це тому, що діти вважаються близькими до того потойбічного світу, звідки вони родом, і їх не можна завчасно знайомити з простою землею.
Фото: depositphotos
