Мій чоловік - чудовий батько. Наша дочка здатна витягнути з нього все, що завгодно, одним тільки помахом вій. А наш син думає, що його тато крутіший за будь-якого супергероя, якого він знає. Хіба мені не пощастило з таким чудовим батьком моїх дітей? Це риторичне запитання, якщо що.
Однак усі навколо хочуть нагадати мені про це щоразу, коли ми кудись ідемо, і мій чоловік садить дочку в слінг. А я? Я тримаю за руку сина і несу «мільйон» речей, які повинні бути під рукою на прогулянці. Підгузки, серветки, одяг, слинявчики, перекус, плед, улюблений робот сина, лялька дочки ... Все це ретельно збирається і упаковується в сумку перед кожною поїздкою, щоб все пройшло без пригод. Але всі погляди все одно прикуті до чоловіка. Він носить дитину! Раптово він стає експонатом у зоопарку, де люди захоплюються цим рідкісним видом чоловічої статі, що тримає свою власну дитину. Проте ніхто не помічає жінку, яка тримає не тільки сумку, а й іншу дитину, що намагається влізти в калюжу, щоб проміряти її глибину (добре, що я захопила багато вологих серветок).
Дозвольте мені прояснити: я не применшую плюси мого чоловіка як батька. Я прошу, щоб оточуючі перестали хвалити тат за те, що вони ... батьки. Коли мене зустрічає хтось із наших знайомих, мені розповідають, який у мене чудовий чоловік, а я в цей час слухаю і спостерігаю за дітьми, щоб з ними нічого не сталося.
І мій чоловік, щоразу, коли ходить у магазин із дітьми, приходить додому з історіями про те, як багато людей хвалили його за те, що він пішов за покупками з ними. Це досить кумедно, тому що це ті ж люди, які дивляться на мене так, ніби наші діти рознесуть магазин і переб'ють все скло, поки я посаджу одного з них на візок.
Читай також: Як втома і лінь допоможуть стати хорошими батьками?
Я працюю на дому. Це означає, що я працюю, коли діти сплять (під час їх денного сну або вночі), щоб все встигнути зробити. Проте мені регулярно нагадують, як мені «щастить», що чоловік дивиться за дітьми, поки я працюю. І я точно впевнена, що на роботі колегам чоловіка і в голову не прийде похвалити, що я вдома з дітьми, поки він у офісі.
Тому мені хочеться сказати ось що: наступного разу, коли ви побачите будь-якого батька на прогулянці з дитиною, що годує або змінює підгузок, просто ... йдіть далі.
Безперервна похвала за те, що батько виконує свої обов'язки, призводить до вкорінення думки, що тільки матері повинні піклуватися про основні потреби своїх дітей.
Читай також: Гімн самотньої мами: «Я та, хто пояснює твоїй дитині, чому ти пішов»
Хоча я знаю: я буду внутрішньо танути, коли побачу, як мій чоловік робить першу зачіску нашої дочки, укладаючи її волосся в хвостик, це не завадить мені згадати, що я до сих пір із немитою головою і не була в душі, тому що весь свій час присвятила дітям.
Але взагалі, мені пощастило з чоловіком, так!
Оригінал: Рене Плант. Переклад: Твій Малюк
