Наступною героїнею нашого спецпроекту стала ненька, якою наша редакція захоплюється. Це Марина Вільк - чудова мама двійнят: хлопчика і дівчинки. Але не тільки це є її чеснотою. Вона ще й засновник співтовариства в Facebook «Двійнята & близнючки», рекордного флешмобу «Подвійне щастя», який проводиться в рамках фестивалю двійнят, а також - один із організаторів всеукраїнського благодійного проекту «Випий каву #Поспішайки», який підтримав і наш сайт. Цей проект привертає увагу громадськості до сімей із передчасно народженими малюками і їхніх потреб.
- Найперша думка після того, як дізналися, що буде двійня?
До діток ми з чоловіком йшли досить довго, тому новину, що дітей буде двоє, сприйняли з радістю. Знаєте, це немов божественна акція «двоє за ціною одного». Мені завжди хотілося велику сім'ю і багато дітей. Як мінімум трьох. Хоча після двійні ці думки трохи втратили свою актуальність. Для мене взагалі герої - це ті люди, які після двійнят наважуються на наступного малюка.
- Яке найбільше відкриття чекало після народження двійні?
Що час дуже відносний, і за годину сну дітей можна зробити неможливу кількість справ. Я взагалі стала встигати робити більше справ, ніж до народження дітвори. Немов у добі з'явилася 25-й година. Є така мудрість, що якщо хочеш, щоб роботу зробили швидко, дай її дуже зайнятому працівникові. Так і з двійнятами. Стаєш гуру тайм-менеджменту, вчишся оптимізувати всі життєві процеси, грамотно розставляти пріоритети і при цьому не помічати розкидані іграшки. А це, повірте, практично неможливо. Це вам не в палаючу хату увійти або коня на скаку зупинити.
- Хто найбільше допомагав після пологів і допомагає зараз?
Після народження дітей мені допомагали мої близькі. Перший час я була категорично проти няні. Але зараз думаю, що це найкраща професія на Землі. Діти - це радість, захоплення, свято, доля, перемога і призначення. Загалом, все те, що ми вкладаємо в поняття «щастя». Але найчастіше мами псують себе, вимотують, позбавляють спокою і сну. Це не правильно. Адже важливо не просто вижити, а й відчути задоволення від часу, проведеного з дітьми. Навіть від труднощів. Ось такий парадокс. Мені хочеться, щоб мої дітки в майбутньому згадували, як гралися зі мною, пекли печиво і сміялися. А не те, як вічно втомлена і зла мама щось прала, прасувала, готувала і прибирала.
Читай також: Київське сімейство з трійнею: як живеться батькам малят Кущенко?
- Які побутові помічники знадобилися найбільше?
Ну, тут стандартний набір: мультиварка, стерилізатор, дуже важливо, щоб був хороший візочок, бо з ним доводиться жити десь до двох років і тягати у прямому сенсі слова на собі. Ще три роки тому не було групи «Двійнята і близнята», і я просто не знала про існування багатьох девайсів (чому дуже радий мій чоловік), а так би кількість побутових помічників явно була більшою. Але головний помічник будь-якої мами - це все ж впевненість у тому, що вона може впоратися з будь-якими труднощами, навіть якщо планету знеструмлять :-)
- Чи вплинула черговість появи дітей на світ на їх характер?
Абсолютно ні.
- Суворо поділяєте речі дітей чи все у них спільне?
У нас хлопчик і дівчинка, тому у них різні іграшки. Так що в нашій ситуації з цим все просто: хлопчику - машинки і пістолети, дівчинці - собачки і коляски.
- Чи купуєте дітям однакові речі? Чому?
У нас різностатева двійня, тому іноді мені хочеться одягнути їх у одному стилі. Але не більше. Ми намагаємося стежити за модою, але, як говорила Коко Шанель, мода - це те, що виходить з моди.
Читай також: Вагітність двійнею: популярні міфи і реальність
- Чи виходить розділяти увагу між дітьми і приділяти час кожному окремо? І чи потрібно це?
Багато психологів читають, що щоб уникнути ревнощів і конкуренції між дітьми мама повинна знаходити час побути з дитиною наодинці. І робити це бажано щодня в один і той же час, щоб дитина знала, що, наприклад, о 5 вечора вона зможе побути з мамою і все їй розповісти. Але на практиці у мене це не виходить, бо другу дитину в цей момент нікуди подіти, або вона теж хоче гратися. Крім того, неможливо спланувати день так, як тобі хочеться, особливо якщо у тебе двійня. Я намагаюся щодня хоч трохи часу якісно проводити тільки з дітьми, але часом і це дуже складно.
Фото: Марина Вільк
