Старше покоління не дуже-то розуміє молодь, яка приділяє особливу увагу психологічному стану своєї дитини. Деякі навіть дивуються, чому раптом так часто фахівці говорять про різні вікові кризи, базові потреби, стресові ситуації. Адже раніше цим не переймалися, а діти виросли і з ними усе гаразд... Начебто... Все тому, що для наших батьків першочерговим було матеріально забезпечити малюка, буквально нагодувати його й одягнути. Таку модель поведінки вони перейняли від своїх батьків, які застали воєнний і повоєнний час. Він-то і залишив свій відбиток. Дотепер можна зустріти думку, що нагодована дитина – це найважливіше.

Що таке бондинг?

Давай не будемо сперечатися з дорогими людьми і подумки скажемо спасибі, що живемо в інший час, де на перше місце ставляться інтереси маленької особистості. Так, психологи доклали чимало зусиль, щоб донести до нас дуже важливі постулати. І що малюк навіть в маминому животику багато відчуває та розуміє, і що для нього життєво необхідна позитивна атмосфера в сім'ї. І плоду, і немовляті потрібен тісний контакт із мамою. Не тільки фізичний! На рівні емоцій, інтуїції, почуттів. Мама – це дороговказ, за ​​яким слідує дитина, сліпо довіряючи їй. Вона спілкується з малючком, направляє. Свідомі пологи тому прекрасний доказ. Відразу після появи на світ і в перші місяці життя дитині важливо не розлучатися, відчувати себе єдиним цілим з найголовнішою людиною у Всесвіті, знову і знову возз'єднуватися з матусею. Це і є бондинг. І було б добре, аби його формування проходило максимально природньо, враховуючи усі закономірності.

В чому користь обійм?

• формують близькі стосунки;
• заспокоюють малюка;
• напитують його любов'ю;
• забезпечують довіру.

Добре забуте

За великим рахунком, саме поняття «бондинг» не є ніяким нововведенням. Навпаки, воно повертає нас до витоків. Якщо поспостерігати за життям в племенах, можна виявити, що у матері з дитиною дійсно є незримий зв'язок, та й малюк постійно перебуває на руках. Якщо таку матусю обмочить крихітка, на неї подивляться з несхваленням, навіть з осудом. Вона повинна відчувати його бажання і за мить висадити дитинку під кущик. Сучасний світ звільняє жінку від необхідності «ловити момент», але анітрохи не применшує материнський інстинкт. В ідеальних умовах він поступово формується під час вагітності і активізується в перші хвилини після пологів, коли крихітку викладуть мамі на живіт. Зміцнюється він при кожному наступному контакті, коли береш на руки, прикладаєш до грудей. І немає сенсу йти проти природи, навпаки, треба слідувати за нею.

Читай також: 7 причин, щоб почати обніматися і цілуватися прямо зараз

Тонкий механізм

При сприятливому перебігу вагітності та пологів бондинг формується як би сам собою. Добре, що зараз вже не забирають немовлят в дитяче відділення, вони з перших же митей знаходяться поруч з мамою. Але що робити, якщо деякі події відбулися не за сценарієм? Наш організм в першу чергу живе за законами природи. І відразу після пологів він повинен якось зрозуміти, що малюкові необхідна турбота. Не тільки дитині важливий перший контакт, але й мамі. Відчути запах, дотик, почути голос і тим самим пробудити інстинкти. Тому і слід наполягати на тому, щоб малюка не забирали від тебе навіть на хвилинку. Була операція кесарів розтин? Тілесний контакт нехай дитині забезпечить татко, а ти притулиш маленького, коли прийдеш у себе. Якщо це з якихось причин неможливо, нехай чоловік або акушерка зроблять пару фото дитини, запишуть її голос. Дивись, слухай і допоможи інстинкту сформуватися.

Четвертий триместр

Є жінки, які чесно зізнаються в тому, що нічого не відчувають до новонародженого. Їм важко спонукати себе зайвий раз взяти дитину на руки, вони не прокидаються вночі від дитячого плачу, їм не вистачає фантазії для забав з крихіткою, та й нецікаво. Знову ж таки, рішення лежить на поверхні та передбачено природою.

Дитину елементарно потрібно доносити, це її фізіологічна потреба. Тобто перші три місяці життя малюка буквально не варто спускати з рук. І розважати особливо не треба, адже більшу частину часу він спить. Але поки дитятко буде поруч, ти поступово почнеш розуміти його краще і просто почнеш інакше сприймати свою нову роль. Любов теж дозріє! Але для цього потрібно не розлучатися з маленьким. Отже, думки про вихід на роботу доведеться відкласти.

Чому потрібно обіймати дитину?

Формування бондинга – це багато в чому не тільки усвідомлення зв'язку з дитиною, а й емоційна гармонія. Напевно ти відзначала, як починаєш турбуватися, йдучи з дому і залишаючи крихітку з бабусею або нянею. Тривожність посилюється тоді, коли мама віддає дитину в дитячий садочок. Що з ним відбувається? Чи не переживає він? А раптом його хтось образить? Наскільки його новий світ безпечний? Замість сумнівів використовуй свій чарівний зв'язок, так-так, підключайся до невидимої мережі мама-дитина. Відчуй свого малюка і подумки надішли йому привіт, – просто уяви, як від тебе в його бік несуться яскраві теплі промінчики. Це працює!

Для скептиків пропонуємо доволі показовий доказ. Згадай, як твоя мама бере телефонну слухавку на першому ж гудку, тому що знала, що ти подзвониш. Напевно подібних збігів ти знайдеш чимало. Виявляється, це теж бондинг. Іншими словами, ти завжди зможеш відчути, що з малюком, і навіть втішити його на відстані. Більше покладайся на материнські почуття та інтуїцію! Ну і, звичайно, не притягуй в своє життя неприємні події шляхом їх візуалізації.

Не тільки з мамою

Поняття «бондинг» в основному пов'язують виключно з мамою, але ж у крихітки є ще одна близька людина – тато. Він теж в змозі створити міцний емоційний зв'язок зі своїм малюком. Але для цього потрібен час і бажання. Не чекати, коли дитина підросте, щоб поговорити з нею по душам (навряд чи без існування бондинга вона погодиться бути відвертою), а прямо зараз формувати близькість. І починати з фізичного контакту: обіймати малюка, цілувати його, носити на руках, робити йому масаж.

Стосунки з іншими дорослими

Психологи говорять про те, що для здорового формування прив'язаності у дитини необхідний хоча б один значимий дорослий. Але що робити, якщо їх декілька?

Формування бондинга – процес неконтрольований, але його пробуджує спілкування, близький контакт. Ось чому деякі дітки прикипають душею до няні й часом вони стають для них важливішими, ніж мама. Вдарившись, дитина біжить за розрадою до няні, а не до мами. Остання ображається і... ще більше відсторонюється від дитини, ревнує до няні, злиться. Конкуренція тільки посилить проблему, а звільнення няні може спровокувати серйозний стрес у дитини.

Єдине правильне рішення – стати ближче до свого малюка. Це ніколи не пізно. Все, що потрібно – приділяти йому якомога більше часу, спілкуватися і розділяти з ним і радості, і смуток. А той факт, що дитина близька з татом, бабусею, дідусем, сприймати позитивно, адже ці люди люблять малюка і бажають йому добра. І чим більше любові буде в його житті, тим більш гармонійним він виросте, впевнений в тому, що у нього надійний тил – родина.

Пам'ятай про те, що твій емоційний стан зчитується дитиною і передається йому. Часом трапляється, що мама йде в іншу крайність, настільки зациклюється на малечі, що відгороджує себе і його від близьких. Крихітка «допомагає» щосили і не може відпустити маму навіть на мить. З тривожним станом потрібно працювати (інколи навіть з фахівцем), інакше емоційне вигорання забезпечено.

фото: shutterstock